“А вони пробували прожити на 7-8 тис. грн?” Вихователі назвали “крахом дошкілля” рішення уряду не підвищувати їм зарплату
Кабінет міністрів України не задовольнив вимоги електронної петиції, в якій вимагалося негайно підняти зарплати вихователям до 15 тисяч гривень. Зробити це за рахунок бюджетних коштів наразі неможливо, натомість місцеві органи самоврядування за наявності фінансових можливостей можуть виділяти кошти зі своїх бюджетів.
Вихователі дитсадків вважають, що таке рішення призведе до краху дошкілля. Під дописом Освіта.ua педагоги підкреслили, що прожити на 7-8 тисяч гривень нині неможливо. Адже, крім їжі та комунальних послуг, потрібно ще купувати одяг, лікуватися тощо.
“Люди, які працюють у державних дитсадках, за які кошти ви харчуєтесь, оплачуєте комуналку, купуєте одяг і взуття, лікуєтесь? Бо на 7-8 тисяч це нереально”.
“Це крах дошкілля. Вихователів немає, садочки закривають. Батьки звільняються з роботи, бо немає з ким дітей залишити. Зате міністерство активно обговорює “декрет 3 місяці”, а в садочках ясла”.
Крім того, користувачі соцмережі зазначали, що працювати з дітьми ніхто, крім пенсіонерів, не буде.
“Вони просто граються з вогнем – за таку зарплату і з такими вимогами ніхто, окрім людей пенсійного віку, працювати не буде”.
“Поскорочують кількість груп, закриють садочки і тоді, після отриманої премії, місцева влада, можливо, додасть копійки”.
Також вихователі завели мову і про те, щоб влаштувати страйк та не вийти на роботу усім разом. Хоча б так, вважають педагоги, їх, можливо, почують.
“За кордоном профспілки працюють, виходять на страйки, не виходять на працю, зупиняється транспорт, і їх уряд чує. В Україні, на жаль, цього не буде ніколи. Якби хоча б всі вихователі садків міста з їхніми завідувачами оголосили страйк і не вийшли на роботу, тоді б влада задумалась, а так нічого не буде”.
“Треба просто не вийти на роботу всім вихователям з 1 червня. Нехай вони всі стають і працюють з дітками. Насолоджуються”.
“Ми, вихователі не цінуємо свою працю. Вихід є – і це піти з професії, але, на жаль, не всі на це наважуються”.
“Так тяжко бути корисним учителем, коли ти нікому, нікому не потрібний”.
“Дружина працює, то я бачу, що матеріал потрібно купувати за свої кошти, ніхто не фінансує, багато треба друкувати, писати плани, дуже багато роботи вдома, купує то папір, то підручники методичні, у школах ноутбуки, а в дитсадках немає, ніхто не зацікавлений розвитком ЗДО. Ще й батьки бувають такі, що, наприклад, дитині потрібен пластилін, вихователь каже батькам, щоб купили, хто там що купляє. Тоді дитина сидить на занятті дивиться, як інші ліплять. Багато людей недооцінюють працю вихователів, а вона важка”.
