“Не читають? Сидять у гаджетах? А до кого ми біжимо по допомогу?” Український викладач спростував міф про “тупих дітей”
Інформує OBOZ.UA.
У мережі останнім часом зʼявляється чимало висловлювань щодо сучасних дітей, буцімто вони “тупі”, через що виникає значна кількість проблем в освіті. Крім того, нинішнє покоління начебто не любить читати та дедалі більше сидить у ґаджетах. Попри це, коли дорослим потрібна допомога, щоб розібратися з проблемами смартфонів, ноутбуків та іншої техніки, вони одразу біжать до молоді.
Про це розповідає український викладач викладач Київського міжнародного університету Олександр Мірошниченко в інтервʼю ZN,UA. Він запевняє, що сучасні діти не лише читають, але й обирають для себе розвиваючі видання.
“Їду в метро. Праворуч добродій із паперовою книжкою (!) – ліворуч хлопець років 17–18 втикнувся в планшет. І наче висновок щодо “тупого молодого покоління” наочний. Хоч фотографуй та як ілюстрацію виставляй. У старшого любителя паперових книжок – щось із серії дуже дешевих (за ціною та якістю) детективів. А в молодшого хлопця в планшеті – “Психологія несвідомого” Юнга. Підглядати наче не дуже гарно, але як докорінно змінюється картинка, якщо відкидаєш перші враження та придивляєшся”, – пише Мірошниченко.
Він також запропонував провести експеримент, в якому запитати 40-50-річних та молодь 18-20 років хто з них допоможе перевстановити Windows. Так, серед останніх, за словами педагога, згодиться на допомогу 80%, тоді як у першій компанії хоч би одна людина знайшлась.
Мірошниченко зауважує, що молодь навчається напрочуд швидко, розбираючись як все працює, а не як старше покоління, ритуально повторюючи якісь дії.
Більш того, сучасні молоді люди не бояться роботи, паралельно навчаючись. Адже вони відкриті до пошуку себе та крокують до омріяної мети. Саме тому вони з легкістю змінюють нецікаве і неперспективне на захопливе. Тоді як старше покоління боїться піти з поганої та безперспективної роботи. Викладач запевняє, що коли люди не готові до змін, вони деградують.
Цей самий маркер стає причиною, чому не може змінитися система освіти в Україні, адже вона має випереджати сьогодення, а не існувати в режимі декоративного прикрашання новими шпалерами стін.
“У всьому винні тупі діти, які не слухаються розумних дорослих”, – приблизно такою є універсальна схема, яка дає змогу зняти з себе відповідальність практично за все – від поганого підручника до гнилої каналізації. А запитання, до якого покоління належить автор поганенького підручника чи не менш поганенької каналізації, якраз і вважається ознакою “тупого молодого покоління”. Бо розумні таких запитань не ставлять. Принаймні старше покоління живе саме з таким гаслом”, – ділиться Мірошниченко.
За його словами, в кожному поколінні відсоток дурнів та геніїв приблизно однаковий. Водночас, сучасна молодь не готова поважати старших виключно за ознакою посади й не бояться це оприлюднювати, на відміну від попереднього покоління.
Педагог зауважує, що старше покоління не змогло забезпечити дітям нормальної реформи освіти, адже звикло імітувати роботу, а не працювати, а також має звичку, що проблеми вирішує хтось інший. Більш того, багато хто не розуміє, що майбутнє залежить саме від сучасної молоді.
“Не вони “голосували за гречку”, не вони дивилися російські серіали та слухали шансон, не вони жили за принципом “какая разніца, на каком язикє разговарівать”. Ні. Це все робило старше покоління. Моє покоління. Не розумніше й не талановитіше за молодших. Яке відрізняється хіба що єдиним. Провиною перед молодшими за всі негаразди в державі, яким не змогли запобігти”, – додав педагог.
