Автор: Віктор Круглов, генеральний директор видавництва «Ранок», голова наглядової ради школи «Ранок».
«Ні мистецтво, ні мудрість не можуть бути досягнуті,
якщо їм не навчатися».
Демокрит.
Навіщо ходити в школу? Мало хто замислюється про це сьогодні, оскільки шкільною освітою охоплено майже 100% дітей в Україні.
Більшість батьків уважає, що ходити в школу треба за знаннями. Там дитина повинна підготуватися до здачі ЗНО та вступу до закладу вищої освіти. Такою є думка дорослих. Добре, що карантин та онлайн-навчання трохи розвіяли цей міф.
Чомусь багато хто забуває: у школі закладаються основи, які визначають подальше життя дитини. Тут вона соціалізується, практикується в спілкуванні з однолітками й дорослими, вчиться слухати та чути, сперечатися, миритися, шукати вихід із конфліктів. Потреба в спілкуванні закладена в людині генетично. Дистанційна освіта й карантин яскраво показали потребу дітей у соціалізації. Батьки знають: діти мріють про закінчення карантину, щоб знову піти до школи.
У навчальному закладі формується світогляд особистості. Саме в школі дитина вчиться критично мислити, ставити запитання, сумніватися, аналізувати вірогідність інформації, аргументовано відстоювати свою точку зору. Або звикає задовольнятися готовими відповідями, не замислюючись про причини, підкоряючись незрозумілому поклику «я – як більшість».
Рудименти радянської системи залишилися в багатьох освітніх установах, де насаджується система сліпого зубріння, тотального підпорядкування й нездатності робити усвідомлений вибір. Своєрідний освітній карцер, де все вимірюється виключно оцінками та кількістю домашніх завдань. Таке можна побачити навіть у приватних елітних освітніх закладах.
У школі можуть виховати або слухняних гвинтиків системи, або молодих людей, які наважуються мати свою думку, не піддаватися маніпуляціям, не йти за натовпом, здатних робити свій усвідомлений вибір.
Яка роль учителя сьогодні? Будь-яку інформацію можна роздобути в інтернеті. Знання, які дає вчитель, приходячи в клас, – необхідні. Але важливіше інше: середовище, у якому діє вся педагогічна команда. Створення шкільної атмосфери, яка формує інтерес дитини до пізнання й бажання вчитися.
Це не тільки лабораторії із сучасним обладнанням, книги в бібліотеці, віртуальні класи й курси на вибір, яких достатньо, наприклад, у школі «Ранок», а й післяурочна активність, факультативи та гуртки. Це атмосфера школи, яку відчуваєш, заходячи в приміщення. Це численні родзинки на кшталт піжамних вечірок, уроків щастя й перевернутих уроків. Це шкільні традиції, які неможливо сформувати одномоментно або скопіювати. Найголовніше для шкільної атмосфери – це створення єдиної команди за визначеними цінностями.
Як сьогодні формуються педагогічні колективи? Хто має право голосу для допуску вчителя до роботи? Чи працюють психологи для об’єднання команди? Чи враховуються голоси колег та учнів під час атестації вчителя? Чи підвищить якість надання освітніх послуг контрактна система для роботи вчителя? Ці питання виникають не тільки перед адміністрацією школи «Ранок».
Саме від роботи всієї шкільної команди, а не окремого вчителя, залежить, яким випускник вийде зі школи: з повною головою формул і граматичних конструкцій або освіченою, відповідальною особистістю й соціально компетентною людиною.
