Професійна дезорієнтація як основний принцип і мета нашої освіти
Автор: Олександр Мірошниченко, актор, режисер, драматург
У принципі, основною метою освіти в цивілізованих країнах є професійна орієнтація учня. У цьому сенс. Як називав це Григорій Савич Сковорода – «сродна праця». Себто те, що до душі і до таланту.
Нагадаю, що слово «талант» це від грецького talanton, що перекладається як «вага». І от якою ж є вага інформації, яку отримали діти в українській школі в контексті майже завершеної вступної компанії? Якщо без пафосу і заяложених штампів.
Вага інформації є великою – якщо вимірювати її в прибутках репетиторів. І це непогано. Ну дали заробити людям. У наші важкі часи це вже щось.
Вага інформації є великою, якщо вимірювати її в реформаторських ініціативах. І чиновники наче при справах, і гранти освоєні, і на підручниках підзаробили.
Вага інформації є великою, якщо вимірювати її в мріях про «рожеве майбутнє». Де, наприклад, лікувати нас будуть виключно лікарі, які мають найвищі бали з математики. Тут, до речі, готовий побитись об заклад з фанатами лікарів-математиків, що рівень медицини років через 6–8 (коли лікарі-математики почнуть працювати) не підніметься до небувалих висот, а навпаки, впаде ще нижче. Але не про це мова.
Мова про професійну дезорієнтацію як основний принцип і мету нашої освіти. І тут знищення старших класів і перехід всіх до коледжів рятує мало. Бо одна справа Київ чи, приміром, Харків. Де є вибір тих самих коледжів. А що в маленьких містечках і селах робити? Де якщо і є – то якийсь один коледж. І вибір не між сферами професійного втілення, а між професіями зварювальник чи штукатур.
Давайте будемо чесними. Окрім невеличкого відсотка спеціалізованих шкіл, наша школа займається саме професійною дезорієнтацією дитини. Де її здібності, схильності, таланти важать дуже і дуже мало.
Перевірку здібностей ми перевели в мету перевірки здатності втримати в голові інформацію, яка жодним чином дитині не знадобиться в житті. Все це під гаслами славетного «розвитку мозку».
Отже, вже через 5 років будемо мати в усіх сферах фахівців з колосально розвиненим мозком. А як інакше? Обов’язкова математика в НМТ це практично гарантує. Правда, з’ясувалось, що цьогоріч доволі сумні оцінки на НМТ в царині приміром географії. Що, враховуючи, що географія не є обов’язковою, є доволі дивним.
Але ми ж всі знаємо, що мозок розвиває виключно обов’язкова математика. Не географія. Не хімія. А біологія взагалі ніякого відношення до мозку не має.
Веду ось до чого. Якщо школа не націлена на виявлення талантів дитини – освіта виявляється фейком. І цьогорічна вступна компанія яскраво це показала.
Діти приходили вступати, часто не розуміючи, чого ж вони хочуть і де саме «причаївся» їхній талант. Звідси перебори на одні професії і недобори на інші.
І це і педагогіки стосується. Замкнене коло. Дезорієнтовані в школі стають вчителями і виховують таких же дезорієнтованих. З єдиним талантом – добре засвоювати непотрібне, але обов’язкове.
Як вийти з цього кола? Не знаю…
Джерело:osvita.ua