НУШ треба реанімувати: освітянин розповів, чому “пробуксовує” реформа середньої освіти в Україні
Освітянин та заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Колебошин ділиться, що реформа середньої освіти “пробуксовує”, бо вчителі у більшості обирають програми навчання, які максимально схожі на старі. За його словами, Нову українську школу потрібно реанімувати і приймати радикальні міри.
Про це посадовець розповів в інтервʼю Українському радіо. Він зауважив, що у засновників ідеології НУШ були зовсім інші погляди на початку реалізації реформи. Колебошин зазначив, що нині система підлаштовується під зовнішні параметри.
“Вчителі більшою мірою обирають програми, які максимально схожі на старі програми. Вони підлаштовуються. Тут немає нічого поганого. Бо поки вони дочекаються підручника, поки вони там зрозуміють. Вони собі думають: “Окей, я потихеньку буду переходити, може, в наступному класі я вже подивлюся, оберу”. Але зараз відбувається мімікрія. Але це не те що хотілося тим хто закладав ідеологію НУШ на старті. Це фактично підлаштування системи під такі зовнішні параметри”, – сказав освітянин.
“З моєї точки зору ми можемо казати про реанімацію зараз. Не про те що косметичний ремонт, а про реанімацію. Бо якщо якісь міри радикальні не приймати, то це буде імітація реформи фактично. І те що так класно почалося, і те що було сприйнято, а більшою мірою воно було сприйнято, воно дискредитує себе”, – додав він.
Колебошин каже, що в Україні діє академічна свобода. Згідно з нею, кожен вчитель та школа можуть створювати свої власні програми, які дотримуються стандарту, і затвердивши їх працювати так. Проте, за його словами, одиниці закладів освіти так роблять. Зокрема, найбільше користуються таким правом наукові ліцеї та потужні освітні центри.
“В нас по закону про повну загальну середню освіту, в нас академічна свобода повна, абсолютно. Кожна школа, навіть кожен вчитель може розробити свої окремі програми, затвердити їх в службі якості освіти. Дуже проста, до речі, процедура, і працювати за своєю програмою. Звичайно дотримуючись стандарту. Я скажу що одиниці школ по країні користуються цією академічною свободою. На жаль. Більшою мірою це роблять наукові ліцеї, традиційно сильні потужні освітні центри”, – ділиться посадовець.
Він додає, що всі програми, мають гарантувати школярам компетентнісний підхід, соціально-емоційні навички тощо.
