Вимоги до присвоєння кваліфікаційних категорій вчителів: «Спеціаліст ІІ категорії»
Огляд професійних компетентностей вчителя
Положенням про атестацію педагогічних працівників встановлено умови для присвоєння кваліфікаційних категорій вчителів, зокрема визначено вимоги до мінімального загального обсягу підвищення кваліфікації, освітнього рівня та стажу роботи на посаді. Крім того, згідно з п. 6. ІІІ розділу Положення під час атестації оцінюються професійні компетентності педагога з урахуванням його посадових обов’язків і вимог Профстандарту. Тож ми підготували огляд вищезазначених вимог, дотримання яких дозволяє присвоїти вчителю кваліфікаційну категорію «Спеціаліст другої категорії».
Зауважити! 15.02.2024 МОН запропонувало для громадського обговорення проєкт нової редакції професійного стандарту «Вчитель закладу загальної середньої освіти, Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», яке триватиме до 15.03.2024. Зауваження та пропозиції до зазначеного проєкту приймаються в електронній формі на e-mail: [email protected] або за адресою: 01135, м. Київ, просп. Берестейський, 10.
Умови для присвоєння кваліфікаційної категорії «Спеціаліст ІІ категорії»
Мінімальний загальний обсяг підвищення кваліфікації впродовж п’яти років: не менше 150 годин (5 кредитів ЄКТС).
Освітній (освітньо-кваліфікаційний) рівень педагогічного працівника, підтверджений відповідним документом про освіту:
- молодший бакалавр (освітньо-кваліфікаційний рівень молодший спеціаліст);
- бакалавр чи магістр (освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст)
Стаж роботи на посадах педагогічних працівників (визначається за даними його особової справи, трудової книжки або відомостей з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування та інших документів): не менше ніж три роки.
Вимоги до професійних компетентностей вчителя відповідно до кваліфікаційної категорії «Спеціаліст другої категорії»
Кваліфікаційні вимоги до вчителів, яким присвоюється друга кваліфікаційна категорія, визначені Орієнтовним описом професійних компетентностей вчителя (пункт 7 Професійного стандарту). Тож для успішного виконання трудових функцій педагог має володіти такими професійними якостями:
1. Мовно-комунікативна компетентність
Ця компетентність передбачає здійснення усної та письмової комунікації державною мовою, збагачення мовлення учнів та сприяння їхній мовній творчості.
Вона включає такі складові:
1.1. Здатність до спілкування державною мовою.
Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:
- вільне спілкування державною мовою на професійну тематику з використанням сучасної термінології та системи понять;
- влучне застосування інтонаційних і позамовних засобів виразності мовлення;
- аргументоване висловлювання власних думок державною мовою;
- надання вичерпних і чітких відповідей на запитання учнів про різні аспекти навчального матеріалу.
1.2. Здатність забезпечувати (за потреби) здобуття учнями освіти з урахуванням сосбливостей мовного середовища в закладі освіти (мова відповідного корінного народу або національної меншини України).
Профстандартом передбачено, що вчитель розробляє навчальні матеріали та викладає навчальні предмети (інтегровані курси) з урахуванням особливостей мовного і культурного досвіду учнів, які належать до корінних народів або національних меншин України (у тому числі таких, що здобувають освіту офіційними мовами ЄС).
1.3. Здатність забезпечувати навчання учнів іноземній мові та спілкуватися іноземною мовою у професійному колі (для вчителів іноземної мови).
Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:
- рівень володіння іноземною мовою – В2/С1 відповідно до глобальної шкали Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти;
- застосування ефективних підходів і стратегій розвитку комунікативних умінь учнів з іноземної мови.
1.4. Здатність формувати і розвивати мовно-комунікативні уміння та навички.
Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:
- використання мовних засобів для пояснення учням навчального матеріалу, постановки проблемних питань, відповідей на запитання;
- застосування мови та мовних засобів як інструменту мотивації учнів до пізнання навколишнього світу.
2. Предметно-методична компетентність
Ця компетентність передбачає здатність педагога визначати предметний зміст і послідовність його опрацювання згідно з нормативними вимогами, результатами навчання учнів та їхніми освітніми потребами.
Вона включає такі складові:
2.1. Здатність моделювати зміст навчання відповідно до обов’язкових результатів навчання учнів.
Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:
- знання законодавчих вимог щодо змісту повної загальної середньої освіти відповідного рівня та форм організації освітнього процесу (державні стандарти, типові освітні програми, модельні навчальні програми);
- демонстрація академічних знань з освітньої галузі/ навчального предмета (інтегрованого курсу), володіння методиками і технологіями моделювання змісту навчання відповідно до обов’язкових результатів навчання учнів;
- аналіз результативності застосування різних методів формування в учнів складних понять, способів використання довідкових матеріалів в освітньому процесі з урахуванням обов’язкових результатів навчання учнів;
- визначення можливих труднощів у навчальній діяльності окремого учня/групи учнів, коригування змісту навчання відповідно до їхніх індивідуальних особливостей та обов’язкових результатів навчання.
2.2. Здатність формувати та розвивати в учнів ключові компетентності та уміння, спільні для всіх компетентностей.
Профстандартом визначено, що вчитель має вміти добирати навчальний і дидактичний матеріал, диференціюючи його відповідно до рівня сформованості в учнів ключових компетентностей і умінь, спільних для всіх компетентностей, та навчати їх практичному застосуванню в різних умовах.
2.3. Здатність здійснювати інтегроване навчання учнів.
Ця компетентність характеризується вмінням вчителя використовувати міжпредметні зв’язки та інтеграцію змісту різних освітніх галузей у навчанні учнів.
2.4. Здатність добирати і використовувати сучасні та ефективні методики і технології навчання, виховання і розвитку учнів.
Ця компетентність передбачає здатність педагога порівнювати ефективність різних інноваційних методик і технологій навчання, виховання і розвитку учнів засобами освітньої галузі/навчального предмета (інтегрованого курсу).
2.5. Здатність розвивати в учнів критичне мислення.
Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:
- застосування методик і технологій розуміння учнями себе, своїх цінностей і потреб, усвідомлення маніпуляцій і реагування на них;
- формування та розвиток навичок критичного мислення в учнів.
2.6. Здатність здійснювати оцінювання та моніторинг результатів навчання учнів на засадах компетентнісного підходу.
Ця компетентність передбачає володіння вчителем різних методик та інструментів оцінювання та моніторингу результатів навчання учнів, коригування їхніх індивідуальних освітніх траєкторій з урахуванням отриманих результатів.
2.7. Здатність формувати ціннісні ставлення в учнів.
Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:
- формування в учнів ціннісних ставлень до суспільства і держави, сім’ї та родини, природи, мистецтва і культури, праці, до себе (до свого фізичного, психічного, соціального «Я») та інших осіб у процесі навчання та виховання;
- застосування індивідуальних іво формування та розвитку ціннісних ставлень в учнів.
3. Інформаційно-цифрова компетентність
Ця компетентність передбачає здатність учителя працювати з інформацією і використовувати в освітньому процесі різноманітні цифрові ресурси та пристрої.
Вона включає такі складові:
3.1. Здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, здійснювати пошук і критично оцінювати інформацію, оперувати нею у професійній діяльності.
Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:
- використання цифрових пристроїв, програмного забезпечення, цифрових сервісів і технологій для організації освітнього процесу та професійного спілкування;
- опрацювання основних типів даних (тексти, презентації, графіки, електронні таблиці, аудіо- та відеоматеріали тощо);
- використання цифрових сервісів і технології для професійного розвитку (онлайн-тренінги, дистанційні курси тощо);
- захист власних персональних даних в мережі інтернет;
- уникнення небезпек в інформаційному просторі, перевірка надійності джерел і достовірності інформації в мережі інтернет;
- розпізнавання використання маніпуляційних технологій в мережі інтернет;
- дотримання академічної доброчесності, вимог з охорони авторських прав під час використання та поширення електронних (цифрових) освітніх ресурсів.
3.2. Здатність ефективно використовувати наявні та створювати (за потреби) нові електронні (цифрові) освітні ресурси.
Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:
- добір, накопичення, упорядкування та використання електронних освітніх ресурсів в освітньому процесі та професійному розвитку;
- удосконалення наявних електронних освітніх ресурсів відповідно до освітніх потреб учнів;
- створення (за потреби) нових електронних освітніх ресурсів (особисто або спільно з іншими) та захист відповідної інформації;
- надання учням доступу до електронних (цифрових) освітніх ресурсів.
3.3. Здатність використовувати цифрові технології в освітньому процесі.
Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:
- періодичне використання електронних навчальних, дидактичних матеріалів, створених особисто;
- аналіз ефективності цифрових інструментів оцінювання та вибір доцільних для використання;
- удосконалення процесу оцінювання в електронному (цифровому) освітньому середовищі.
4. Психологічна компетентність
Ця компетентність передбачає планування та здійснення освітнього процесу з урахуванням індивідуальних особливостей школярів та заохочення їх до активної взаємодії.
Вона включає такі складові:
- Здатність визначати і враховувати в освітньому процесі вікові та інші індивідуальні особливості учнів. Ця компетентність передбачає використання вчителем індивідуального підходу у роботі з учнями, у тому числі осіб з ООП.
- Здатність використовувати стратегії роботи з учнями, які сприяють розвитку їхньої позитивної самооцінки, я-ідентичності. Ця компетентність характеризується вмінням вчителя визначати прояви завищеної чи заниженої самооцінки учнів з метою її коригування.
- Здатність формувати мотивацію учнів та організовувати їхню пізнавальну діяльність. Ця компетентність характеризується вмінням вчителя застосовувати стратегії роботи, які сприяють розвитку пізнавальної діяльності учнів.
- Здатність формувати спільноту учнів, у якій кожен відчуває себе її частиною. Володіння цієї компетентністю характеризується використанням вчителем різних стратегій роботи, які заохочують учнів до взаємодії між собою (створення спільних правил класу, кооперативне навчання тощо).
5. Емоційно-етична компетентність
Ця компетентність передбачає використання способів самозбереження психічного здоров’я, застосування ненасильницької комунікації та запобігання конфліктам в освітньому процесі.
Вона включає такі складові:
5.1. Здатність усвідомлювати особисті відчуття, почуття та емоції, потреби, керувати власними емоційними станами.
Профстандартом передбачено, що вчитель здатен конструктивно реагувати на стрес, володіє способами запобігання професійному вигоранню та використовує в освітньому процесі:
- навички позитивного розв’язання конфліктних ситуацій;
- практики усвідомлення та розуміння емоцій інших людей;
- практики критичного мислення, що спрямовані на розуміння власних потреб, бажань і цінностей, а також свого оточення.
5.2. Здатність конструктивно та безпечно взаємодіяти з учасниками освітнього процесу.
Ця компетентність характеризується використанням вчителем:
- позитивних невербальних емоційних маркерів (рухи тіла та жести, вираз обличчя, хода тощо);
- практик ненасильницької комунікації;
- фасилітації, заохочуючи учнів самостійно думати й ставити запитання.
5.3. Здатність усвідомлювати і поціновувати взаємозалежність людей і систем у глобальному світі.
Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:
- взаємодія з учнями та їхніми батьками на основі принципів прийняття, поваги, недискримінації;
- врахування в освітньому процесі підходів, визначених цілями сталого розвитку;
- розкриття потенціалу учасників освітнього процесу для креативних колективних рішень щодо подолання проблем, які впливають на колектив закладу освіти, місцеву громаду, глобальну спільноту.
6. Компетентність педагогічного партнерства
Ця компетентність передбачає здатність вчителя до рівноправних відносин між вчителем та учнем, ефективної взаємодії з батьками та конструктивну роботу у складі команди психолого-педагогічного супроводу осіб з особливими освітніми потребами.
Вона включає такі складові:
- Здатність до суб’єкт- суб’єктної (рівноправної та особистісно зорієнтованої) взаємодії з учнями в освітньому процесі (характеризується застосуванням відповідних механізмів її реалізації).
- Здатність залучати батьків до освітнього процесу на засадах партнерства, а також до прийняття рішень, що стосуються навчання, виховання і розвитку учнів.
- Здатність працювати в команді із залученими фахівцями, асистентами вчителя для надання додаткової підтримки особам з особливими освітніми потребами (характеризується використанням різних форм, засобів і стратегії комунікації, у тому числі онлайн).
7. Інклюзивна компетентність
Ця компетентність передбачає використання інструментів забезпечення інклюзивного навчання та створення сприятливих умов для кожного учня з урахуванням його потреб, здібностей та можливостей.
Вона включає такі складові:
7.1. Здатність створювати умови, що забезпечують функціонування інклюзивного освітнього середовища.
Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:
- використання інструментів забезпечення інклюзивного навчання;
- застосування принципів і стратегій універсального дизайну та розумного пристосування для забезпечення доступності освітнього середовища.
7.2. Здатність до педагогічної підтримки осіб з особливими освітніми потребами.
Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:
- застосування індивідуального та диференційованого підходів для надання індивідуальної підтримки учням;
- розробка (за потреби) індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану для осіб із ООП спільно з іншими фахівцями та батьками.
7.3. Здатність забезпечувати в освітньому середовищі сприятливі умови для кожного учня, залежно від його індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів.
Ця компетентність характеризується тим, що вчитель вміє виявляти потреби, здібності, інтереси, навчальні можливості учнів та організовувати з їх урахуванням процес навчання, виховання і розвитку.
8. Здоров’язбережувальна компетентність
Ця компетентність передбачає створення умов для збереження здоров’я школярів та проведення профілактичних заходів з учасниками освітнього процесу з цього питання.
Вона включає такі складові:
8.1. Здатність організовувати безпечне освітнє середовище, використовувати здоров’язбережувальні технології під час освітнього процесу.
Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:
- застосування правил безпеки життєдіяльності, санітарних правил і норм, протиепідемічних правил, засад раціональної організації праці та відпочинку;
- добір та застосування в освітньому середовищі здоров’язбережувальних засобів і ресурсів;
- своєчасне розпізнавання ознак насильства, булінгу (цькування), здійснення заходів щодо їх запобігання та протидії.
8.2. Здатність здійснювати профілактично-просвітницьку роботу з учнями та іншими учасниками освітнього процесу щодо безпеки життєдіяльності, санітарії та гігієни.
Ця компетентність характеризується участю вчителя в освітніх профілактичних заходах з учнями та іншими учасниками освітнього процесу щодо безпеки життєдіяльності, санітарії та гігієни.
8.3. Здатність формувати в учнів культуру здорового та безпечного життя.
Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:
- планування та здійснення освітнього процесу з урахуванням засад здорового та безпечного способів життя;
- популяризація здорового та безпечного способу життя, формування в учнів стійкого інтересу та позитивної мотивації до особистої гігієни, фізичної активності і відпочинку, безпечної поведінки, здорового харчування, запобігання шкідливим звичкам.
8.4. Здатність зберігати особисте фізичне та психічне здоров’я під час професійної діяльності.
Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:
- дотримання правил безпеки життєдіяльності, санітарно- гігієнічних вимог, протиепідемічних правил;
- володіння прийомами збереження особистого фізичного та психічного здоров’я.
8.5. Здатність надавати домедичну допомогу учасникам освітнього процесу.
Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:
- знання умов надання домедичної допомоги відповідно до законодавства;
- розпізнавання зовнішніх ознак погіршення самопочуття людини;
- володіння прийомами та навичками надання домедичної допомоги в різних ситуаціях;
- надання домедичної допомогу учасникам освітнього процесу у випадку погіршення самопочуття, отримання травм та інших ситуаціях (у разі потреби).
9. Проєктувальна компетентність
Ця компетентність характеризується здатністю вчителя проєктувати осередки навчання, виховання і розвитку учнів в навчальному приміщенні (на території закладу освіти) відповідно до їхніх індивідуальних потреб.
10. Прогностична компетентність
Ця компетентність передбачає здійснення різних видів планування освітнього процесу залежно від поставленої мети, індивідуальних особливостей учнів та діяльності конкретного закладу освіти.
Вона включає такі складові:
10.1. Здатність прогнозувати результати освітнього процесу.
Ця компетентність характеризується вмінням вчителя гнучко планувати освітній процес із урахуванням зворотного зв’язку від учнів щодо засвоєння навчального матеріалу.
10.2. Здатність планувати освітній процес.
Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:
- аналіз помилок і труднощів учнів у навчанні з метою подальшого планування та коригування освітнього процесу;
- планування видів діяльності на навчальному занятті, які сприяють розвитку життєвих навичок учнів з урахуванням різних способів сприймання ними навчального матеріалу.
11. Організаційна компетентність
Ця компетентність передбачає організацію навчання, виховання та розвитку школярів згідно з чинним законодавством, раціональне використання навчального часу.
Вона включає такі складові:
11.1. Здатність організовувати процес навчання, виховання і розвитку учнів.
Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:
- ефективна організація освітнього процесу з метою підвищення якості навчання, заохочення учнів до співпраці та взаємодопомоги;
- забезпечення наступності та поступового переходу між різними видами навчальної діяльності;
- розробка та застосування прийомів організації індивідуальної, групової, колективної діяльності учнів.
11.2. Здатність організовувати різні види і форми навчальної та пізнавальної діяльності учнів.
Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:
- організація навчальних занять різних типів;
- застосування різних видів і форм навчально-пізнавальної діяльності учнів з урахуванням їхніх вікових та інших індивідуальних особливостей відповідно до дидактичних цілей і поставлених завдань;
- пошук нових, сучасних форм навчальної та пізнавальної діяльності учнів і використання їх у педагогічній діяльності.
12. Оцінювально-аналітична компетентність
Ця компетентність передбачає застосування різних форм оцінювання результатів навчання учнів, дотримання академічної доброчесності.
Вона включає такі складові:
12.1. Здатність здійснювати оцінювання результатів навчання учнів.
Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:
- урізноманітнення інструментарію оцінювання відповідно до освітніх потреб і можливостей учнів;
- розробка критеріїв формувального оцінювання результатів навчання учнів;
- врахування результатів формувального та підсумкового оцінювання для визначення цілей навчання разом із учнями.
12.2. Здатність аналізувати результати навчання учнів.
Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:
- використання методів аналізу результатів навчання учнів з метою подальшого врахування у плануванні освітнього процесу;
- конструктивне коментування результатів виконаних учнями завдань;
- аналіз помилок і труднощів учнів з метою надання їм підтримки у навчанні.
12.З. Здатність забезпечувати самооцінювання та взаємооцінювання результатів навчання учнів.
Ця компетентність характеризується вмінням вчителя навчати учнів методам самоаналізу та аналізу результатів навчання для подальшого коригування способів і засобів досягнення поставленої мети.
13. Інноваційна компетентність
Ця компетентність передбачає створення моделей навчання (формулювання гіпотез, проведення досліджень та інтерпретація результатів), інтеграція інновацій у власну педагогічну практику.
Вона включає такі складові:
13.1. Здатність застосовувати наукові методи пізнання в освітньому процесі відповідно до пізнавальних інтересів і потреб учнів і володіння методами проектування та моделювання.
13.2. Здатність використовувати інновації у професійній діяльності.
Ця компетентність характеризується вмінням вчителя добирати, застосовувати та оцінювати результативність інноваційних форм, методів, прийомів, засобів навчання у педагогічній діяльності.
13.3. Здатність застосовувати різноманітні підходи до розв’язання проблем у педагогічній діяльності.
Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:
- аналіз різноманітних підходів до розв’язання проблем, визначення їхніх переваг та ризиків, застосування різних джерел для пошуку додаткової інформації, що є важливою для розв’язання проблем і запобігання їм;
- демонстрація відкритостіь до ідей та рішень усіх учасників освітнього процесу, готовність розглядати пропозиції та апробувати нові підходи до розв’язання проблем і запобігання їм.
14. Здатність до навчання впродовж життя
Ця компетентність передбачає аналіз можливостей та планування професійного зростання для досягнення стратегічних й операційних цілей.
Вона вона включає такі складові:
14.1. Здатність визначати умови та ресурси професійного розвитку впродовж життя.
Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:
- визначення стратегічних і оперативних цілей підвищення фахової майстерності відповідно до власних професійних потреб;
- планування власного професійного розвитку відповідно до визначених цілей;
- вибір видів, форм, програм та суб’єктів підвищення кваліфікації відповідно до власних професійних потреб.
14.2. Здатність взаємодіяти з іншими вчителями на засадах партнерства та підтримки (у рамках наставництва, супервізії тощо).
Ця компетентність характеризується використанням педагогом різних форм взаємодії з іншими вчителями на засадах партнерства та підтримки й можливостей супервізіі з метою професійного розвитку.
15. Рефлексивна компетентність
Ця компетентність передбачає здатність здійснювати моніторинг власної педагогічної діяльності, визначати індивідуальні професійні потреби та характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:
- аналіз та оцінка результатів власної професійної діяльності (з урахуванням результатів навчання учнів, моніторингових досліджень тощо), власного рівня професійної компетентності та його вплив на результати професійної діяльності;
- визначення відповідності власних професійних компетентностей чинним вимогам, сильних і слабких сторін власної педагогічної діяльності, потреби в розвитку власних компетентностей (з урахуванням освітніх інновацій, індивідуальних освітніх потреб учнів тощо).
Педагогічні працівники зобов’язані підвищувати професійну майстерність, але разом з тим вони мають право обирати види, напрями та суб’єктів підвищення кваліфікації. Приєднуйтеся до спільноти прогресивних освітян та отримуйте безліч цікавих ідей для натхнення!
