Як має реагувати заклад освіти на конфліктні ситуації між учасниками освітнього процесу: пояснення експертів
Останнім часом градус агресії серед школярів збільшився в кілька разів, на що впливає багато чинників, зокрема війна в країні. Сутички між дітьми, бійки, втягування в конфлікти вчителів та інші форми булінгу все частіше зустрічаються в дитячому колективі. Як має реагувати заклад освіти на конфліктні ситуації між учасниками освітнього процесу розповіли юрист ГО «Батьки SOS» Роман Бондаренко та голова ГО «Не цькуй», вчитель Олександр Черкасов спеціально для «НУШ».
Експерти наголошують, що у будь-якій конфліктній ситуації чи у випадку булінгу в дитячому середовищі треба чітко розуміти, коли саме має втрутитися вчитель, де його зона й межі відповідальності.
Керівник закладу освіти та вчителі мають робити все можливе, щоб школа була безпечним освітнім простором не лише на паперах та офіційних сторінках у соцмережах, а й у реальному житті.
Посадові інструкції для педагогічних працівників складаються на підставі двох положень: про охорону праці в закладі освіти та про порядок розслідування нещасних випадків.
Експерти наголошують, що кожна конфліктна ситуація, що трапляється в школі, потребує ретельного розбору та індивідуального підходу для її вирішення.
Як зауважив Роман Бондаренко, педагоги несуть відповідальність за здоров’я та життя дітей, які перебувають під їхнім наглядом під час уроків, на перервах, на гуртках чи ГПД. У початкових класах відповідальний за дітей класовод, а в середній школі – класний керівник. Саме вони мають контактувати з батьками у разі неприємностей.
Зі свого боку заклад освіти має створити безпечне середовище для учнів. Зокрема має проводитись протидія насильству. Для цього в закладі освіти має постійно працювати діюча комісія, створена на початку навчального року. Коли виникає будь-який конфлікт між дітьми або між вчителем і дитиною, комісія має перевіряти, чи є ознаки булінгу. Також школи можуть співпрацювати з різними громадськими організаціями.
Від того, у якій атмосфері перебувають діти, залежить їхній настрій, їхнє здоров’я, їхнє бажання вчитися, приходити до закладу освіти. Безпечна, доброзичлива атмосфера, яка грунтується на довірі й повазі, є найкращою основою, щоб запобігти булінгу в закладі освіти”, – наголошує Олександр Черкас.
У випадку цькування вчительство та адміністрація закладу освіти повинні:
- негайно відреагувати (зупинити бійку, припинити знущання, пересадити дітей, запропонувати попросити вибачення, зателефонувати батькам або викликати їх до школи);
- роз’яснити всім дітям, що одне одного треба захищати від проявів булінгу, а не ініціювати їх;
- повідомити керівництво, а не просто спостерігати;
- розробити правила поведінки в школі та поза школою;
- застосувати виховні заходи (вони мають мати виховний, а не каральний характер, наголошує Олександр Черкас, та спрямовуватися на вчинок дитини і її можливі наслідки, а не особистість);
- залучати психолога для бесіди з кривдником та жертвою.
У разі приховування фактів цькування керівник закладу несе адміністративну відповідальність за це та може отримати штраф. Якщо батьки підозрюють, що школа приховує булінг, можуть звернутися в орган управління освіти та в поліцію, які перевірять, чи є факти булінгу й чи справді вони замовчуються. Якщо приховування підтвердиться, директора та батьків дитини-кривдника оштрафують.
У випадку булінгу відповідальність завжди несе кривдник.
- якщо кривдником чи агресором є неповнолітня дитина, то адміністративну відповідальність нестимуть її батьки.
- якщо кривдник – вчитель, то відповідальність лягає на його плечі.
