Саморобні щитки та збір грошей на маски: як відкривали українські школи 1 вересня
1 вересня 2020 українські школи розпочинають новий навчальний рік. Звісно, з карантинними обмеженнями. Оскільки нововведення уряду носять передусім рекомендаційний характер, остаточне рішення щодо організації навчального процесу приймали уже на місцях. І ці правила у різних закладах можуть значно відрізнятися та подекуди викликають чимало запитань.
Батьки школярів та педагоги напередодні 1 вересня розповіли сайту 24 каналу, які оголошені їхніми закладами освіти рішення здаються їм суперечливими, що викликає тривогу і як виходять із ситуації.
Домашнє навчання та сухпайки
На форумах та у соціальних мережах батьки скаржаться, що у деяких навчальних закладах Києва все ж з учителів та батьків збирають гроші для забезпечення шкіл і класів речами, необхідність яких передбачена рекомендаціями МОЗ і МОН.
Деякі батьки своєю чергою не планують відпускати дітей до школи принаймні перші кілька тижнів – класи переповнені і просто немає впевненості у тому, що у школі будуть дотримуватися всіх необхідних заходів обережності. І вони матимуть на це право, оскільки у багатьох закладах головним нововведенням є саме домашнє навчання.
Тобто, як пояснили батькам, кожен учень може весь рік навчатися вдома і при цьому числитися у своєму класі. Однак він муситиме 4 рази на рік здавати контрольні іспити вчителям.
Ще варіанти навчання: клас поділили на дві групи, які ходять до школи через тиждень (одна група навчається очно, інша – дистанційно). Подекуди пішли іншим шляхом і запровадили навчання у дві зміни. І тут деяким педагогам-предметникам та персоналу шкіл потрібно перебувати на роботі фактично з 8:00 до 20:00. Про будь-які доплати за перепрацювання не йдеться.
Тим часом у низці столичних шкіл офіційно запрошували рідних першокласників прийти на святкову лінійку (учнів 2-11 класів це, як правило, не стосувалося). Так, на лінійку, проведення яких скасували на державному рівні. Щоправда, з рекомендаціями дотримуватися дистанції та масками й температурним скринінгом для батьків.
У нашому першому класі 30 дітей і на групи нікого не ділять, все як завжди. Навіть група продовженого дня буде – але без денного сну з причини карантину,
– розповіла нам мама першокласниці однієї зі шкіл Дарницького району Києва Ольга.
Рекомендацій щодо дистанції і масок дотримувалися не всі / Фото 24 канал
Вчителька школи Святошинського району столиці натомість зазначає: нічого, окрім масок, купувати не потрібно – ні батькам, ні педагогам.
З нововведень тут – змінне взуття (раніше це вимагали лише за поганої погоди, наразі ж з 1 вересня – “щоб з вулиці не несли нічого”). Також те, що класи приходять на уроки на різний час: одні на 8 ранку, інші – на 8.30 і так далі. Відповідно, навчальний день розтягується як для учнів, так і для вчителів, які викладають одночасно у різних класах. Про підвищення зарплат педагогам та шкільному персоналу також не йдеться.
Деякі школи провели лінійку для першачків / Фото Getty Images
На “карантинні” групи у школі розподілу класів немає, хоч переважна більшість нараховує до 30 дітей. Якщо у однієї дитини з класу виявляють симптоми ГРВІ – її ізолюють. У разі підтвердження COVID-19, весь клас відправляють на 14 днів на самоізоляцію. Вчителі при цьому продовжують займатися з іншими класами очно, а з зазначеним – дистанційно.
Тому й називали навчання змішаним – тому що один урок з одним класом може бути очно, а другий урок, наприклад, якщо на самоізоляції клас, то дистанційно. Тобто вчитель іде з ноутбуком у той кабінет, де є інтернет, і проводить наступний урок дистанційно,
– пояснила педагог.
Щодо їдальні – для дітей молодших класів цього закладу передбачені сухі пайки, які їм будуть приносити у кабінет. Старшокласникам тут потрібно приносити обіди з собою.
Саморобні щитки й ігнорування рекомендацій: що у “помаранчевій” зоні
Що стосується “помаранчевої” зони, тут навчальний рік розпочався з більш помітними обмеженням. Учителька однієї зі шкіл Чернівецької області, яка має понад 25-річний стаж роботи, Ольга Дмитрівна (ім’я змінено на прохання героїні) зазначила сайту 24 каналу, що “такого, вибачте, дурдому у нас ще не було”.
За її словами, “міністерство зайняло позицію страуса”. Оскільки те, що наразі пропонують, носить рекомендаційний характер. Тобто вся відповідальність по суті – на адміністрації школи. При цьому про такий важливий аспект, як забезпечення необхідними засобами та фінансування, “вгорі” не говорять.
Все кинули на місця: “Ви собі там усе вирішуйте, щоб у нас не було головного болю”,
– зазначає педагог.
Передусім йдеться про технічне забезпечення шкіл: у даному навчальному закладі все, що є – це комп’ютери 2002 року у кабінеті інформатики. Дистанційне навчання, звісно, вчителі проводили “як могли” – на власних гаджетах, які, зрештою, у багатьох повиходили з ладу – “тому що інформації дуже багато”. Так само за літо не зросла кількість гаджетів і в родинах. Ольга Дмитрівна зазначає: чимало сімей мають по 2-3 дітей-школярів, а смартфон – лише один, або ж узагалі жодного.
Антисептиками школа забезпечена – місцева влада придбала. Маски всі купують для себе самі. Вчителька пояснює – забезпечити усіх дорого:
Ми вдома сіли з чоловіком (він теж учитель) і порахували, що на нашу школу треба близько 30 тисяч гривень на місяць, щоб купити усім маски. Це – лише одна школа і лише на маски.
Ольга Дмитрівна має чимало запитань і до проведення коригуючого навчання, яке зобов’язані провести у всіх школах. Як пояснили вчителям у даному закладі: потрібно повторити матеріал за весь попередній рік і вибрати найбільш важливе: “Я не розумію, як це – вибрати найважливіші теми? Також протягом цього періоду не можна дітям виставляти оцінки. Який тоді який стимул навчання? Він втрачається”.
Навчальний рік починається з коригуючого навчання / Фото Getty Images
У “помаранчевій” зоні вчителям на уроках потрібно носити спеціальні захисні щитки. Вартість одного в середньому – 80 гривень. Вчителька розповідає: придбати за таку суму можливість є, однак, по-перше, уже немає часу. По-друге, невідомо коли його доставлять (йдеться про інтернет-магазини) та чи доставлять узагалі.
Місцеві органи влади ними школи не забезпечили. Тому колеги Ольги Дмитрівни власноруч роблять їх з аркушів для ламінування документів:
Берете два листки. Один внизу заокруглюєте, щоб було у вигляді щита, а з другого – робите стрічку прямокутну, щоб його можна було на голову вдягнути. І з боків або степлером, або дироколом для паперу дірки пробили і прошили собі. Такий варіант щитка.
За її словами, виходить значно економніше і швидше. Проте є два непродуманих моменти: як бути вчителям, які носять окуляри, та реакція учнів: “Розумієте, ми для них будемо, як інопланетяни. Чи не перетворять вони це у насмішки, хаос?”.
У цьому контексті Ольга Дмитрівна згадує рядки з пісні про туриста: “Там, где пехота не пройдет и бронепоезд не промчится, турист на пузе проползет и ничего с ним не случится”. І зараз, за її словами, тут цілком могло б ітися про педагогів: що б не було, вчитель вихід знайде.
Школярі з “червоної” зони мусять навчатися дистанційно / Фото unsplash
У цілому ж учителям тут не до жартів, оскільки наразі регіон – уже на межі “червоної” зони. І про роботу під час можливих більш жорстких обмежень педагогам дещо розповіли “з області”:
Всі усвідомлюють, що у багатьох дітей немає вдома технічного забезпечення. Тому дирекція закладу має розробити так графік у “червоній” зоні, щоб цих діток долучити – аби вони ходили до школи. Розсаджувати їх у класі на певній відстані і щоб учителі для них проводили уроки. Така рекомендація. Вибачте – червона зона!
Тобто виходить, що більшість дітей залишаються вдома – з ними треба працювати дистанційно. А з тими, у кого немає технічних засобів – у класі. Про будь-яку доплату за цю роботу не йдеться. Як і про її ризики та, по суті, абсолютну невідповідність рекомендаціям уряду. Нагадаємо, навчальні заклади у “червоній” зоні працювати не повинні.
Варто додати, що на систему освіти до 1 вересня не виділено жодних коштів з фонду протидії СOVID-19 (навесні в освіти забрали 4,9 млрд грн). Про це зазначила колишня очільниця МОН Лілія Гриневич в інтерв’ю сайту 24 каналу. В цілому сфера освіти до цього часу отримала лише 52 млн на відшкодування оплати учасникам пробного ЗНО.
Якщо говорити про технічне забезпечення, ексміністерка навела приклади інших країн, де використовують так звані шкільні планшети. Вони є власністю школи і не коштують дорого, тому що в них дуже обмежений функціонал – рівно для того, щоб забезпечити процес дистанційного навчання. Такі планшети діти могли б випозичати додому. Принаймні на тих територіях та у тих школах, де учні не мають удома доступу до таких можливостей.
Але для цього потрібне фінансування. І, головне, відповідне рішення “згори”.
