Від тепер вся відповідальність за дітей в урочний час ляже на вчителів.
Дитину ображають у школі: як про це говорити з учителем
Як діяти, коли дитина поскаржилася, що її ображають в школі?
Існує думка про те, що скаржитися – це недобре. Адже щоб вирости самостійною особистістю та вміти за себе постояти, треба змалечку привчатися вирішувати свої проблеми самостійно. Чи не так? А чи доводилося вам говорити зі своїми дітьми, в яких саме випадках скаржитися не лише нормально, а й вкрай необхідно?
За яких обставин скаржитися – це нормально
Буває так, що думку – скаржитися погано – дитина засвоює не від батьків. Вона чує це від однолітків чи інших дорослих. Маючи це на увазі, поясніть своїй дитині, що саме вам (батькам) дитина може скаржитися завжди, за будь яких обставин.
Це зовсім не означає, що ваша дитина виросте безвольною та не буде вчитися себе захищати самостійно. Якщо щоразу ви навчитесь слухати, співчувати, не сварити, а допомагати порадою, то ви збережете контакт з дитиною, будете в курсі того, що відбувається в її житті. А, отже, за потреби зможете вчасно допомогти.Тільки допомагати треба так, щоб ваша допомога не оберталася для дитини ще більшою неприємністю.
Дитина поскаржилася. Що робити та як правильно діяти
Якщо, дитина прийшла до вас поділитися своєю проблемою чи переживаннями, якнайкраще діяти за наступним алгоритмом.
З’ясуйте у дитини подробиці інциденту та висловіть схвалення у тому, що вона поділилася власними переживаннями. Проявіть емпатію, висловіть дитині своє співчуття. Реагуйте виважено, а не бурхливо. Зміцніть переконання про те, що за будь-яких обставин ваша дитина може прийти до вас зі своєю проблемою, і ви обов’язково вислухаєте та допоможете порадою чи втручанням. Поясніть, що дорослі також звертаються по допомогу до близьких у тих випадках, коли не можуть вирішити ситуацію самостійно. І це нормально.
Навчіть дитину, як діяти в аналогічній ситуації. Запропонуйте певний мовний алгоритм, що наступного разу казати кривднику або як попередити подібний інцидент. Якщо мова йде не про булінг (в ситуації якого втручання дорослих обов’язкове), а про звичайні дитячі сварки чи непорозуміння, діти зможуть порозумітися без стороннього втручання.
Наодинці поспілкуйтеся з учителем. Повідомте про інцидент, про який вам стало відомо, або з’ясуйте подробиці (якщо непорозуміння однолітків мають системний характер чи разовий інцидент дійсно вартий уваги дорослих). Висловіть свої почуття стосовно інциденту, запитайте поради та заручіться підтримкою. Діалог будуйте конструктивно, без звинувачень та претензій. Не варто диктувати вчителю, що він має робити, запитайте та вислухайте його думку з приводу вирішення конфлікту та попередження подібних інцидентів.
Тримайте ситуацію під контролем. Якщо ситуація не змінилася, наступний крок – розмова з адміністрацією, знову ж діалог має бути конструктивний, на кшталт «Ситуація така, зробили ось це. На жаль, це не принесло покращення. Що ви можете порадити, адже ймовірно ви маєте значно більший досвід у вирішенні подібних інцидентів». За будь-яких обставин, якщо ви дійсно хочете вирішити проблему, не варто йти на конфлікт та давати волю емоціям. Цим ви точно не допоможете своїй дитині!
Як будувати діалог з учителем, щоб дійсно вирішити проблему
Щоб розмова мала позитивний результат, у першу чергу, потрібно відкинути усілякі претензії та емоції. Не звинувачуйте нікого та намагайтесь максимально відкинути суб’єктивність сприйняття. Якнайкраще діяти за наступним алгоритмом:
1. Оцініть ситуацію, що склалася, з нейтральної позиції. Намагайтесь усунути емоції та сухо викласти факти і своє бачення щодо причин виникнення проблеми.
2. Озвучте своє бачення способів вирішення конфліктної ситуації та запитайте, які варіанти вирішення проблеми, що склалася, може запропонувати вчитель.
3. Узгодьте дії. Домовтеся, що для вирішення проблеми будете робити ви (батьки), а що – вчитель.
При спілкуванні з учителем намагайтеся ставити запитання, які створюють умови для діалога, а не містять претензії. Останні заводять будь-яку розмову з конструктиву в глухий кут, адже направленні на пошук винного, а не вирішення проблеми. Запитання у діалозі мають формувати простір для взаємодії, прояснення ситуації та сумісного пошуку вирішення проблеми, що склалася.
