В Україні масово закривають спеціальності вчителів фізики та хімії
Айтішник, дизайнер, архітектор – це найпопулярніші нині спеціальності серед абітурієнтів. А от охочих стати, наприклад, учителем – щороку менше. З природничими та математичними дисциплінами – й узагалі біда. Університети, які готують викладачів хімії та фізики, масово закривають ці спеціальності. Бо просто не набирають студентів. Чому так? Розбиралася Жанна Дутчак.
В університетській лабораторії – практичне заняття майбутніх вчителів хімії.
Це студенти-другокурсники. Група невелика – всього тринадцять людей. Стільки ж майбутніх педагогів і на інших курсах. Така невтішна тенденція із наборами – тримається останні кілька років, розповідають на кафедрі хімії. І не лише в цьому університеті, а й в інших закладах України.
Тетяна Тарас, завідувачка кафедри хімії середовища та хімічної освіти:
Наприклад, у Дніпропетровський національний університет не поступили студенти в цьому році, Дрогобицький педагогічний – взагалі закрив цю спеціальність. І тут проблема даже не у війні.
А в тому, що професія вчителя – особливо природничих дисциплін – останні роки не популярний серед українських абітурієнтів.
Це одинадцятикласники одного із ліцеїв Івано-Франківська. З майбутньою професією майже всі вже визначилися.
Планують працювати в правоохоронній сфері. – А ви? – Маркетологом. – А ви ким? – Депутатом.
Низькі зарплати – одна з основних причин, кажуть експерти. Але у випадку із вчителями природничого циклу – є й інші, не менш важливі.
Тетяна Тарас, завідувачка кафедри хімії середовища та хімічної освіти:
Сучасна молодь хоче сучасного.
Христина – одна з небагатьох, хто планує викладати хімію. Розповідає, спершу цей предмет не дуже любила. Але все змінилося, коли перейшла в іншу школу.
Христина Васкул, студентка:
Настільки гарно пояснював, настільки це було просто, майже весь клас полюбив хімію.
Підготувати сучасного вчителя хімії – це дороге завдання. Потрібні сучасні лабораторії, обладнання, реактиви. Схожа ситуація із вчителями фізики. Через маленькі набори – навіть на державні замовлення – ці спеціальності масово закривають. Тож експерти попереджають, якщо ситуація найближчим часом не зміниться, то вже за кілька років школи зіткнуться з кадровою проблемою.
Тетяна Тарас, завідувачка кафедри хімії середовища та хімічної освіти:
Приєднуйтесь до нашої нової спільноти ОСВІТА UA
Посилання:https://www.facebook.com/groups/1023345988199205/?ref=share
Більшість – це вчителі, яким 50 плюс. Але через декілька років, якщо молодь не буде обирати дану спеціальність, а вчителі підуть на пенсію, то це буде вакуум в освіті.
І проблему із кадрами навчальні заклади вже почали відчувати.
Віктор Кімакович, директор Департаменту освіти й науки Івано-Франківської ОВА:
Таких фахівців потрібно завжди. І не завжди їх можуть знайти. І це призводить до того, що профільні предмети викладають суміжники. Наприклад, фізику – математики.
Володимир Засідко, директор ліцею:
Фізика, хімія – багато шкіл не могли своєчасно закрити ці навчальні предмети фахівцями.
Без кваліфікованих кадрів ризикують залишитися не лише школи, але і цілі галузі.
Тетяна Тарас, завідувачка кафедри хімії середовища та хімічної освіти:
В Україні хімічна промисловість завжди була на високому рівні. Навіть сьогодні під час війни хімпідприємства працюють. І хімічна промисловість – одна із важливих галузей, і тому не буде кому працювати.
Наразі проблема набула вже загальнодержавного значення. Аби зацікавити молодь вчити такі предмети – держава вже виділила субвенції для облаштування в областях спеціальних лабораторій.
