Як налагодити співпрацю з директором школи: поради для батьків школярів
Залучені до шкільного життя батьки школярів можуть впливати на вдосконалення освітніх процесів, організацію навчання, якість надання освітніх послуг в цілому. Що має бути основою продуктивного діалогу між батьками та керівництвом школи, та як вибудувати цю співпрацю?
Партнерство — один із принципів Нової української школи. Співпраця між усіма учасниками освітнього процесу — педагогами, учнями, адміністрацією та батьками — наріжний камінь, який покращує якість освіти в цілому та створює в закладі освіти атмосферу поваги й взаємопідтримки.
Принципи педагогіки партнерства в НУШ базуються на кращих міжнародних практиках та рекомендаціях. Так, у Фінляндії директор школи визначає її цінності, стратегію розвитку та залучає до співпраці учнів, вчителів та батьків.
Усі школи Фінляндії під’єднані до електронної системи «Wilma». В ній батьки отримують інформацію про навчання дітей, мають доступ до їхніх електронних щоденників та можуть слідкувати за оцінками, пропусками уроків та іншими заняттями. Нотатки в системі роблять не лише педагоги, а й соціальні працівники, психологи чи шкільні лікарі.
Комунікація між усіма учасниками освітнього процесу у Фінляндії побудована на довірі. Педагоги залучають батьків до активностей у школі та поза нею, спілкуються з батьками щодо успіхів та оцінок дітей, їхньої поведінки та активності у школі, спілкування з однокласниками тощо. Педагоги також можуть рекомендувати батькам, як краще поліпшити процес навчання дитини або організувати вільний час, з огляду на її потреби та інтереси.
Синергію співпраці в європейських школах помічають українські батьки, які вимушено опинилися за кордоном у зв’язку з початком повномасштабної війни. У березні 2022 року разом із 5-річним сином Алла Гмеліг Мейлінг переїхала з України до Нідерландів. Питання про школу постало одразу.
«В інтернеті ми знайшли номер телефону найближчої початкової школи, подзвонили й домовились про зустріч з директоркою, — згадує Алла. — Вона зустріла нас біля головного входу, провела до свого кабінету, пригостила кавою й лимонадом. Ми познайомилися й поговорили без зайвого „офіціозу“».
До освітнього процесу директорка нідерландської школи українських батьків залучила одразу. Для дітей з України там сформували окремий маленький клас. Алла та ще одна мама стали волонтерками, вони чергували по пів дня й допомагали дітям адаптуватися в новому середовищі, зокрема, перекладали й пояснювали те, що було незрозумілим.
«Іноді директорка заходила до класу, розмовляла з дітьми англійською, трохи гралася з ними. Разом із колегами вони зустрічають усіх школярів на вході до школи — незмінно з кавою у руках. Ми маємо спеціальний застосунок, куди директор і вчителі скидають важливу інформацію, фото з подій, плани на місяць чи навіть локальні новини, які можуть впливати на розклад занять у школі. У цьому ж застосунку можна запланувати зустрічі для обговорення успіхів дитини», — розповідає Алла.
За її спостереженнями, батьки в нідерландській школі активно залучені до процесу навчання: вони можуть контролювати директора й співпрацювати у форматі «дитина-батьки-школа». Також батьки ходять з дітьми в кіно, до бібліотеки, присутні у школі як асистенти вчителя, допомагають з організацією фандрейзингових подій, благодійних марафонів тощо. Алла впевнена: такі принципи взаємодії між школою, учнями та батьками будуть корисними й українській системі освіти.
Яким має бути діалог сучасного директора закладу освіти з батьками школярів?
Розповідає експерт фінського освітнього проєкту «Навчаємось разом» Арі Покка.
Інформація — це ключовий інструмент, яким володіє школа. Що саме та яким чином ми розповідаємо родинам школярів? Для батьків ми маємо формувати чітке, зрозуміле й позитивне повідомлення. Мій досвід і досвід моїх колег доводить: акцентуючи на хорошому, ми можемо знаходити рішення в дуже непростих ситуаціях.
Розпочинати комунікацію з батьками директор закладу освіти може задовго до того, як дитина піде до школи. Можна поширювати корисну інформацію про цінності школи, її культуру, питання безпеки тощо. Дуже важливо, щоб батьки могли відвідати школу, познайомитися з директором і вчителями, побачити освітнє середовище.
А розвивати стосунки з батьками можна вже безпосередньо під час навчання. Наприклад, організовуючи батьківські вечори, запрошуючи їх взяти участь у шкільних подіях тощо.
Педагогіка партнерства спонукає директорів працювати разом із батьками, щоб заохочувати навчальні досягнення дитини. Такий діалог може бути ініційований обома учасниками діалогу. Спільно вони визначають свій внесок у створення позитивного навчального середовища, планування освітньої діяльності, стратегії закладу освіти тощо.
Участь батьків у шкільному житті дитини важлива не лише в контексті ресурсної підтримки, а й задля вироблення спільних управлінських рішень та вдосконалення навчального процесу. Заохочення батьківської спільноти до співпраці формує ефективну модель лідерства й стає підтримкою для директора школи.
Випускниця гімназії #48 міста Києва Анастасія Козубська згадує: під час її навчання директорка закладу освіти була активно залучена до всіх освітніх процесів, брала участь у батьківських зборах та заходила на уроки до класів, звернутися до неї ніколи не було проблемою. У гімназії продовжують навчання сестри Анастасії. Її батько Віталій Козубський каже: спілкування з дирекцією та педагогами закладу не бракує.
«Дві молодші доньки нині навчаються у другому та одинадцятому класах гімназії, дві старші – її випускниці. Під час батьківських зборів ми можемо обговорити з класним керівником, учителями та директором процес навчання, виховання, організаційні питання, отримати необхідну інформацію та висловити свої побажання. Якщо виникають якісь запитання чи проблеми, батьки спершу звертаються до класного керівника, а вже потім, якщо не вдалося знайти рішення — до директора», — коментує він.
«Чимало питань дійсно може вирішити саме класний керівник. Ба більше: я вважаю, чим тісніший він працює з батьками школярів, тим ефективніше відбувається організація освітнього процесу й комфортного, безпечного перебування в закладі освіти. Якщо ж зауваження до учнів має вчитель-предметник, це також компетенція класного керівника. Й лише якщо питання не можливо вирішити на його рівні, виникає потреба залучити директора», — каже директор Вінницького ліцею № 20 Олег Слушний.
Цю посаду він обіймає вже третій рік. Як і майже половина його колег він — випускник школи № 20 і спершу працював класним керівником. Каже: ще тоді відчув потребу допомогти молодим педагогам налагодити контакт із батьками, знайти необхідні психологічні підходи, отримувати задоволення від спілкування й досягати бажаного результату. Так світ побачив його посібник «Мистецтво спілкування з батьками».
У своїй роботі Олег Слушний робить значний акцент на спілкуванні з батьками та їхньому залученні до освітнього процесу. Батьківську раду запрошують на щорічне обговорення стратегії закладу освіти, вона також має власну установчу конференцію. Щомісяця відбувається неформальне «чаювання з директором», куди Олег Слушний запрошує представників адміністрації, психолога, бібліотекаря, шкільне самоврядування, батьківський актив. Усі разом вони обговорюють нагальні справи, плани та проблеми. Тим самим директор розвінчує стереотип про те, що його кабінет — лише для покарань.
«Батьки нашої школи мають усі умови для спілкування з адміністрацією школи та директором й охоче йдуть на діалог. У нас є кілька каналів для комунікації. Viber-чат «Діалог зі школою» доступний для всіх: тут можна ставити запитання в режимі діалогу, ми оперативно стараємося на них відповісти. На Facebook-сторінці педагог-організатор реагує на звернення, запитання, перенаправляє їх адміністрації. Іnstagram-сторінка націлена на дітей: там вони можуть запитувати щось анонімно. Маємо й віртуальну сторінку довіри, де дітей консультують наші психолог та соціальний педагог.
На жаль, у зв’язку з карантинними заходами та воєнним станом доступ батьків до закладу обмежений. Але в нас є «прозорий офіс», місце, де можна зустрітися зі мною чи колегами з адміністрації школи. Спеціально записуватися для цього не потрібно. Крім того, щодня разом із черговим адміністратором я зустрічаю учнів перед початком уроків першої та другої зміни й за потреби можу перекинутися словом із мамою чи татом школярів. А в умовах війни, буває, що зустрічаємося в укритті під час повітряної тривоги“, — розповідає Олег Слушний.
Не секрет, що діалог з директором іноді важко ініціювати саме батькам, а освітнє середовище закладу освіти не завжди сприяє такій взаємодії. Буває навіть, що її хочеться уникнути, відтягнувши наболілі питання й проблеми до останнього.
«З’ясуйте, що саме лякає вас у потенційному спілкуванні з директором школи, — коментує психологиня Іванна Давиденко. — Можливо, ви згадуєте власний досвід, коли вас вели до його кабінету ще школярем? А може він здається вам великою фігурою у порівнянні з вами, керівником, якого потрібно слухатися? Назвіть ваш страх: це допоможе рухатися далі».
Вона каже: під час зустрічі спробуйте фіксувати свої емоції та відчуття, звернути увагу на тон розмови, шкільне середовище — чи комфортно в ньому знаходитися? А також не забувати про те, що директори — це люди, які знають та виконують свою роботу, вони зацікавлені в результаті, з ними ви можете обговорити запитання, які вас турбують, відстояти інтереси своєї дитини.
