Для участі в національному мультипредметному тесті створено вже понад 211 тисяч персональних кабінетів. Обираючи предмет додаткового блоку, хімію або фізику обрало лише 3% вступників, про що повідомляє УЦОЯО. Екскерівник Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук розмірковував, чому фізика та хімія більше «не потрібні» для більшості учнів.
Далі – пряма мова.
О-ба… Здається мені, що в українській освіті знайшли чергових цапів-відбувайлів. Я про хімію та фізику . Реформатори думають, якщо ці предмети будуть вивчати не всі учні, а лише ті, кому вони «потрібні», то в цьому буде велика реформа. І розвантаження. Ага. Якби не так!
Усвідомлюючи те, що мене можуть закидати камінням, все/таки згадаю радянську школу. Як думаєте, чому в радянській школі ніколи не виникало питання про те, щоб зазначені вище предмети вивчали лише ті, кому вони «потрібні»? Якщо не знаєте, то я відповім: «У совєтській освіті влада бачила запоруку національній безпеці». Іншими словами – совєтська держава серйозно думала про підготовку тих, кого називали «технарями». Упевнений, що якби в ті часи радянські учні приймали участь в міжнародних порівняльних дослідженнях типу TIMS, то вони б мали однакові, або майже однакові, результати із учнями Румунії, В’єтнаму та Південної Кореї. Особливо – Південноі Кореї. Не маючи достатньої кількості природніх ресурсів, ця країна почала вкладати кошти в інтелект націі, у розвиток високотехнологічних виробництв. Які без
Хімії та фізики неможливі. Результати таких капіталовкладень відомі. І чомусь у Південній Кореї, як і в інших країнах, учні яких посідають перші місця за результатами міжнародних порівняльних досліджень, не стоїть питання про те, що у школі складно навчатися, не ведуться розмови перевантаження навчанням. Там дуже багато і складно навчаються. Але тому і результати мають. Як в освіті, так і ВВП.
Приєднуйтесь до нашої нової спільноти ОСВІТА UA
Посилання:https://www.facebook.com/groups/1023345988199205/?ref=share
А наше скиглення про те що складно і багато, про те, що хімію та фізику мають вивчати лише ті, кому ця предмети «потрібні», приведе лише до абсолютно протилежного результату. До відстою і застою. Хто відбудовуватиме і будуватиме країну? Лірики?
P.S. У радянській школі я вивчав і хімію, і фізику. Не скажу, що це були моі любимі предмети. Як і не скажу, що я вивчав іх із великим задоволенням. Й вище «трійки-четвірки» я із цих предметів ніколи не отримував. Але після закінчення школи у мене ніколи не виникла думка, про те, що це був марний труд.
Тож, панове реформатори. Не потрібно особистий досвід та дитячу память про вивчення тих чи інших предметів у школі, класти в основу рішень про доцільність їхнього опанування сьогодні всіма учнями чи лише тими, кому вони «потрібні». Краще подумайте про те, як учням українських шкіл за результатами міжнародних порівняльних досліджень стати поруч із тими країнами, які я назвав вище. А без масового вивчення математики, фізики, хімії – це буде неможливо. І тут мова не про рейтинг. А про майбутнє держави.
