МОН розробляє зразки каліграфічного письма: чому українці “вибухнули” критикою
Міносвіти України має намір уніфікувати каліграфічне письмо літер українського алфавіту та цифр. Зразки мали подати на погодження в міністерство до 25 січня 2023 року.
Джерело: Суспільне
Українці доволі активно відреагували на таку новацію МОН. При цьому обурилися, чому громадськість не запросили до обговорення ініціативи.
МОН розробляє зразки каліграфічного письма
Графічна та діджитал дизайнерка Олександра Корчевська-Цехош написала у фейсбуці пост та запитала, чому до обговорення не запросили громадськість. При цьому вважає, що через учасників ініціативної групи немає каліграфів, натомість чимало методистів.
На чому базується недовіра
Дизайнерка каже: перша проблема – розробка анонсованих прописів мала завершитися до 25 грудня, а допис на сайті Міністерства побачили у січні. Тобто наказ був опублікований постфактум, а це – порушення правил прозорості.
Також дизайнерка каже, що вона та її колеги не знайшли достатньо інформації про членів ініціативної групи.
Треба дивитися ці прописи детальніше, чи не містять вони російського шрифту. Було доволі багато червоних маячків, на які око і зреагувало,– заявила Корчевська-Цехош.
Дизайнерка при цьому каже, що здивована створенням цієї ініціативної групи. Тим більше, за її словами, наказ МОН від 25 листопада був опублікований 10 січня.
Що кажуть у МОН
У Міністерстві освіти і науки натомість заявили, що серед учасників робочої групи – досвідчені фахівці методики навчання української мови, графічного дизайну і мистецтва книги, учителі-практики.
У МОН також кажуть, що учні молодших класів та вчителі “керувалися єдиним зразком каліграфічного письма, цифр, українських та російських букв та їх з’єднань, що були схвалені Колегією Міністерства освіти та науки України від 18 липня 2003 року”. Однак, зважаючи на повномасштабну війну з Росією, актуальність документа вичерпано.
Чи не перейде “проросійський характер” у нові прописи
Леся Литвиненко, яка займалася розробкою шрифтів та прописів з власної ініціативи, при цьому заявила: не розуміє, чому МОН створило групу, “якщо по суті прописи уже створені, їх не потрібно спрощувати”.
Єдина проблема, яка була в Україні протягом усіх років Незалежності, – відсутність базового шрифта, на основі якого будь-який вчитель, директор, методист може підготувати правильний методичний матеріал,– каже Литвиненко.
Тобто базова проблема, за ї словами, це шрифт, відсутність прикладу.
Є інша проблема, що шрифт, який ми використовуємо сьогодні, більш проросійський, – це шрифт, який був змінений з часом, і це було вигідно Росії, Московській імперії. Тому питання, що вирішує МОН, – ніхто не знає до кінця, там все завуальовано. Що там за група? Що вони вирішують? МОН не дало конкретних роз’яснень,– додала Литвиненко.
Дизайнерка Корчевська-Цехош резюмує, що має скептичні очікування щодо ініціативи МОН, але ознайомиться з документом.
Я думаю, що проросійський характер з’єднань літер перекочує плавно у нові прописи, оскільки методистам важко в’їхати у цю тему з українською кирилицею, зробити для себе висновки, і я не бачила, щоб хтось із них долучався до обговорень у шрифторобських спільнотах– вважає вона.
