Про оплату праці педагогічних працівників за викладання дисциплін варіативної складової навчального плану
Враховуючи численні звернення та певні непорозуміння з боку територіальних громад, що викликані різним трактуванням нормативно-правової бази та листів від Міністерства освіти і науки України від 10 січня 2023 року № 1/385-23 «Про розрахунок обсягу освітньої субвенції на 2023 рік» та листа МОН № 1/1057-23 від 24.01.2023 «Про розрахунок обсягу освітньої субвенції на 2023 рік» (в доповнення до листа від 10.12.2023 № 1/385-23) та Міністерства фінансів України від 11 січня 2023 року лист «Про розрахунки освітньої субвенції на 2023 рік» під №07010-07-6/918, що стосуються теми витрат коштів освітньої субвенції, зверніть увагу на наступне:
ПО-ПЕРШЕ
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
ПО-ДРУГЕ
Листи від міністерств, інших центральних органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, вони мають лише роз’яснювальний, інформаційний характер і не встановлюють правових норм
Переглянемо норми законодавства, які, зокрема викладено в листах МОН, і враховуючи той факт, що 30 грудня 2022 року прийнято постанову Кабінету Міністрів України № 1472 «Деякі питання розподілу обсягу освітньої субвенції на 2023 рік». Вказаною постановою КМУ затверджено розподіл освітньої субвенції між місцевими бюджетами та внесені зміни до Порядку та умов надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 6 «Деякі питання надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам».
Саме ця постанова є ключовим документом, що визначає, які саме видатки можуть здійснюватися за рахунок коштів освітньої субвенції. Питання використання коштів освітньої субвенції також визначається в п. 1 ст. 103-2 «Бюджетного кодексу України».
А саме: освітня субвенція спрямовується на оплату праці з нарахуваннями педагогічних працівників у таких типах навчальних закладів:
1) початкові школи, гімназії (крім дошкільних підрозділів у таких закладах), ліцеї;
2) спеціальні школи;
3) заклади спеціалізованої освіти: мистецькі, спортивні, військові (військово-морські, військово-спортивні), наукові ліцеї, ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою;
4) дитячі будинки, навчально-реабілітаційні центри, інклюзивно-ресурсні центри;
5) заклади професійної (професійно-технічної) освіти державної та комунальної власності в частині забезпечення видатків на здобуття повної загальної середньої освіти;
6) заклади фахової передвищої освіти і коледжі державної та комунальної власності в частині забезпечення видатків на здобуття повної загальної середньої освіти.
Наголошуємо, що вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм! Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.
Як видно із текстів змін до «Порядку та умов надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам», затверджених постановою КМУ №6 від 14.01.2015, ні до п.1 ст. 103-2 «Бюджетного кодексу України» зміни в частині заборони використання коштів освітньої субвенції на оплату праці педагогічних працівників за надання факультативних курсів, індивідуальних занять, консультацій, додаткових годин для вивчення окремих предметів не вносились. Внесення змін торкнулось лише формули освітньої субвенції, яка затверджується урядом.
Отже, станом на 31.01.2023 правові підстави для заборони здійснення нарахування та виплат заробітної плати педагогічним працівникам за надання факультативних курсів, індивідуальних занять, консультацій, додаткових годин для вивчення окремих предметів (варіативна складова навчального плану) за рахунок коштів освітньої субвенції відсутні.
Звертаємо також вашу увагу, що пунктом 2 частини першої статті 89 Бюджетного кодексу України передбачено, що видатки на загальну середню освіту належать до видатків, що здійснюються з бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад. Крім того, відповідно до Порядку та умов надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 6 (зі змінами), відповідні місцеві ради мають право додатково понад обсяги освітньої субвенції планувати та здійснювати з місцевих бюджетів оплату поточних та капітальних видатків закладів та установ освіти, що визначені у статті 103-2 Бюджетного кодексу України.
