Мітіо Каку: «Навчання більше не ґрунтуватиметься на запам’ятовуванні»
Дипломи зникнуть через непотрібність — насамперед тому, що освіта перестане обмежуватися якимись тимчасовими та просторовими рамками.
Минулого року газета The New York Times назвала Мітіо Каку одним із найрозумніших людей Нью-Йорка. Американський фізик японського походження, провів ряд досліджень у галузі вивчення чорних дірок та прискорення розширення Всесвіту. Відомий як активний популяризатор науки. В активі вченого — кілька книг-бестселерів. Нещодавно Мітіо Каку розповів в інтерв’ю виданню “Влада Грошей”, яким він бачить освіту майбутнього.
У своїй книзі «Фізика майбутнього» ви пишете, що освіта базуватиметься на інтернет-технологіях та гаджетах типу Google Glass. Які ще глобальні зміни відбудуться у сфері навчання?
Мітіо Каку. Найголовніше — навчання вже не базуватиметься на запам’ятовуванні. Незабаром комп’ютери та окуляри Google Glass трансформуються в крихітні лінзи, що надають можливість завантажувати всю необхідну інформацію. Вже існують окуляри доповненої реальності, які мають таку функцію. Тому через рік-два школярі та студенти на іспитах зможуть запросто шукати відповіді на запитання в інтернеті: достатньо моргнути – і з’явиться потрібна інформація.
З одного боку, не потрібно буде перевантажувати мозок марними знаннями, основний відсоток яких, як показує практика, згодом не використовується. З іншого — розумовий резерв, що звільнився, переорієнтується на розвиток здатності думати, аналізувати, аргументувати і приймати в результаті вірні рішення.
У такому разі відпаде потреба і в іспитах, і у викладачах?
М. К. Безумовно, ми станемо більш автономними, братимемо велику відповідальність за своє життя, відповідно, не знадобляться будь-які «контролюючі органи». Люди утворюватимуть самі себе, причому реально усвідомлюючи, які саме знання їм потрібні. А якщо потрібна консультація, вони отримають її, наприклад, біля «розумної» стіни.
Незабаром такі пристрої, засновані на технологіях штучного інтелекту, розташовуватимуться повсюдно: у квартирах, офісах, на вулицях. Достатньо наблизитися до стіни і сказати: «Я хочу поговорити з професором біології». І тут на стіні з’явиться вчений, який може дати вам всю потрібну інформацію.
Така система буде застосовна не тільки в галузі освіти, а й в інших сферах: медицині, юриспруденції, дизайні, психології та ін. Звичайно, реальні фахівці, наприклад, хірурги, будуть потрібні, але прості проблеми можна буде вирішити віртуально. Що стосується вчителів, то вони «живцем» точно не знадобляться.
Чи зможуть люди швидко перебудуватись на самоосвіту, онлайн-навчання?
М. К. Університетські онлайн-курси вже існують, це справді блискуча ідея. Щоправда, відсоток тих, хто кинув навчання на таких програмах, поки що дуже високий. Це пов’язано з тим, що люди ще не перебудувалися, не навчилися працювати без наставника за принципом «тільки ти і монітор комп’ютера», вони не мають високої мотивації. З іншого боку, онлайн-система лише зароджується, її потрібно коригувати.
Але розвивається та вдосконалюється вона досить швидко, і, безумовно, саме за нею освіта наступних 50 років. Університети збережуться, але це будуть переважно віртуальні виші, навчання в яких ґрунтується на хмарній системі. Тих, хто відвідує лекції у традиційних навчальних закладах, вважатимуть невдахами. Про них будуть говорити: “Він не зміг сам сконструювати свою освіту”.
Наразі підтвердженням отриманого багажу знань є диплом. Яким чином у майбутньому фахівець підтверджуватиме свою компетентність у тій чи іншій галузі?
М. К. Дипломи зникнуть через непотрібність — насамперед тому, що освіта перестане обмежуватися будь-якими тимчасовими та просторовими рамками. Очевидно, з’являться центри сертифікації, в яких фахівці складатимуть кваліфікаційні іспити, що визначають набір навичок та компетенцій.
Залежно від результату людина отримає чи не отримає певну посаду. Ймовірно, згодом запровадять також уніфіковану шкалу балів — їхня кількість дозволить зайняти певне становище у суспільстві. Відповідно університети стають постачальниками послуг, які самі ці послуги не оцінюють. У США, Канаді, Японії, Європі дуже популярна система портфоліо, коли за час навчання людина накопичує дипломи, свідоцтва, сертифікати та надає їх роботодавцю.
У майбутньому накопичений інтелектуальний багаж стане одним із ключових елементів системи освіти, а інформаційні технології зроблять заслуги людини доступними та прозорими. Якщо від дорослих очікується свідомого підходу до освіти, то діти навряд чи навчатимуться без постійного контролю.
М. К. активно розвиватимуться дитячі освітні послуги. Найближчими 10—15 роками можливості того, що зараз називають позасистемною освітою, стануть безмежними. Зокрема, буде такий сервіс, як онлайн педагогіка. Причому онлайн — це не означає, що всі сидять перед комп’ютерами і дивляться в монітори: змінюється саме середовище, в якому люди живуть, та інтерфейси, які з ними взаємодіють.
Міста майбутнього, наповнені інформаційно-комунікаційними рішеннями, стануть власними силами активними учасниками нового освітнього середовища. Зокрема, пропонуватимуться великі ігри для дітей, які протягом багатьох днів і місяців проходитимуть у реальних міських чи спеціально підготовлених просторах.
Підручники навчаться начиняти штучним інтелектом, і він зможе підбирати освітні матеріали – фото, тексти, відео, завдання, схеми під потреби кожного конкретного учня незалежно від того, скільки йому років – шість чи шістдесят. Таких розробок дуже багато, вони поступово запроваджуються.
Зараз, щоб стати хорошим фахівцем, потрібно напрацьовувати базу знань та набувати досвіду. Що потрібно буде для того, щоб стати успішною людиною у майбутньому?
М. К. Щоб досягти реального успіху, потрібно розвивати здібності, які недоступні роботам: креативність, уяву, ініціативу, лідерські якості. Суспільство поступово переходить від товарної економіки до інтелектуально творчої. Недаремно Тоні Блер любить говорити, що Англія отримує більше прибутків від рок-н-ролу, ніж від своїх шахт. Набагато більше шансів на успіх тих країн, які зможуть збалансувати товарні ринки та когнітивно-креативний потенціал. Нації, які вірять лише у сільське господарство, довго не протягнуті, вони приречені на злидні.
Більшість футурологів пророкують, що левову частку робочих місць незабаром займуть роботи. Що залишиться людині?
М. К. Найбільш грошовими будуть біотехнології, нанотехнології та штучний інтелект. Змінюється як система освіти, так і система роботи. Незабаром не залишиться людей на фабриках, зате з’явиться багато нових спеціальностей в інтелектуальній сфері. Найголовніше — вчасно зорієнтуватися та переключитися. Проблема більшості людей у тому, що вони інертні і жодного кроку не можуть зробити без огляду на натовп. Перше, чого потрібно навчитися, якщо ви хочете досягти успіху в майбутньому, — не боятися бути несхожим на інших, брати на себе повну відповідальність за своє життя, не боятися одного дня все змінити і піти по новому шляху.
Нині рівень безробіття високий як ніколи, насамперед серед молоді. Чи варто списувати це лише на світову кризу чи частка провини лежить, зокрема, і на неефективній системі освіти?
М. К. Чинна система освіти готує фахівців минулого. Ми вчимо їх для того, щоб вони йшли на роботу, якої вже не існує, забезпечуємо тими інтелектуальними інструментами, які давно є неефективними. Тому у світі такий високий відсоток безробітних. З якого дива власнику бізнесу приймати на роботу випускників: мало того, що у них немає належних знань, так ще й немає досвіду.
Як наслідок, у більшості провідних світових компаній домінують 50—60-річні. Адже вони продовжуватимуть вчитися — як тільки люди спокійно доживатимуть до 120 років і наслідуватимуть неминучу, на мою думку, концепцію безперервної освіти. Тому зараз фахівці освітньої сфери кардинально переглядають навчальні програми з природничих наук, які безпосередньо стосуються технологій майбутнього.
Але ж далеко не всі мають схильність до інтелектуальної праці. Завдяки яким талантам не схильна до розумової діяльності людина зможе вижити у світі роботів?
М. К. Жоден високорозвинений штучний інтелект не спроможний повністю замінити людину. У нас насправді набагато більше переваг перед машинами, ніж ми можемо собі уявити. Наприклад, у роботів немає образного мислення, вони не мають свідомості, інтуїції. Тому вони, скажімо, не можуть замінити фондових брокерів, котрим головне не інтелект, а інтуїція.
Виживуть садівники, будівельники, працівники фізичної праці, у яких робота зав’язана на креативі, тобто передбачається не автоматичне виконання функцій, а зміна підходу на різних етапах. Найближчим часом «робітниками» будуть визнані спеціальності, які зараз вважаються інтелектуальними: програмування, веб-дизайн, 3D-проектування. Чим би людина не займалася, у неї має бути творчий підхід, жива уява, здатність швидко орієнтуватися в мінливих обставинах і добре розвинена інтуїція.
Які зміни очікують на людський інтелект у зв’язку з розвитком сучасних технологій — від медицини до кібернетики?
М. К. Цілком реально, що до 2050 року буде створено надрозум, що значно перевершуватиме кращі уми людства практично у всіх областях. Наприклад, нещодавно міжнародна команда вчених у рамках європейського проекту Human Brain Project з інвестиціями в $1 млрд створила унікальну карту людського мозку Big Brain, що показує його детальну структуру з точністю до 20 мікрометрів.
Такий анатомічний атлас не тільки спростить роботу неврологів та нейрохірургів, допоможе лікувати тяжкі захворювання, а й надасть змогу побачити, як мозок обробляє емоції, сприймає інформацію. Це суттєво прискорить процес створення надрозуму, а також дозволить максимально безпечно вдосконалювати та стимулювати природні когнітивні процеси, напрацьовувати базу знань. Мозкові чіпи, що забезпечують безперервне подання інформації, — технологія недалекого майбутнього.
