Чи шкодить успішності та добробуту учнів і учениць занадто велика кількість тестів?
• У середньому 70% учнів та учениць відвідують школи, де стандартизовані тести ніколи не використовуються або використовуються лише один чи два рази на рік. Водночас для оцінювання понад 60% учнів і учениць щонайменше раз на місяць використовують тести та рейтингування, розроблені вчителями.
• Занепокоєння, пов’язане з тестуванням, є надзвичайно поширеним: 59% підлітків хвилюються, коли повинні складати тест, а 66% хвилюються про те, що можуть отримати погані оцінки.
• Ні страх перед тестами, ні успішність із природничо-наукових дисциплін не пов’язані із частотою тестування.
Стандартизовані тести допомагають оцінити прогрес учнівства в школі та можуть стати джерелом інформації для освітньої політики про наявні недоліки. Однак занадто багато тестувань може призвести до великого тиску на тих, хто навчається, і тих, хто навчає, а отже, змушений постійно розробляти тести, що, урешті-решт, позбавляє радості від процесу навчання.
Багато батьків і вчителів добре знайомі із цією проблемою: вони визнають, що хороші вимірювання успішності можуть сприяти покращенню, але часто стверджують, що занадто багато тестувань може викликати в учнівства занепокоєння, яке не покращить їхнє навчання. Зокрема стандартизовані тести, які визначають навчальний і життєвий шлях 15-річних, можуть викликати тривогу, а якщо їх проводити занадто часто, це може призвести до нижчої успішності, прогулів і зниження впевненості в собі. Але чи справді стандартизовані тести використовуються так часто? І що показують дані про взаємозв’язок між успішністю, тривожністю та частотою тестування?
Стандартизовані тести використовують не так часто, як багато хто вважає.
Дослідження PISA-2015 зібрало дані про частоту тестувань упродовж року навчання 15-річних і про їхнє почуття тривоги. Дані показують, що обов’язкові та необов’язкові стандартизовані тести використовують не так часто, як тести, розроблені вчителями. У середньому по країнах ОЕСР близько 25% 15-річних відвідують школи, де обов’язкові стандартизовані тести ніколи не використовують, а 60% відвідують школи, де ці тести використовують лише один або два рази на рік. В 11 країнах, включно з Бельгією, Коста-Рікою, Німеччиною, Словенією та Іспанією, більше 50% учнівства навчаються в школах, у яких їх ніколи не оцінюють за допомогою обов’язкових стандартизованих тестів, натомість у Швеції та Великобританії всі учні та учениці складають такі тести принаймні один раз протягом відповідного навчального року (наприклад, тести GCSE в Англії). Необов’язкові тести використовуються рідше, ніж обов’язкові тести, але тести, розроблені вчителями, й оціночні рейтингові тести використовуються значно частіше. У середньому по країнах ОЕСР близько 30% учнівства складають тести, розроблені вчителями, щомісяця, а 38% − частіше одного разу на місяць. У Бельгії, Канаді, Франції, Нідерландах, Сінгапурі, Іспанії та Китайському Тайбеї понад 50% підлітків складають розроблені вчителями тести більше одного разу на місяць.
Цікаво, що в Сполучених Штатах, де почалася дискусія про стандартизоване тестування, менше 30% учнівства навчаються в школах, які проводять обов’язкові тести три чи більше разів на рік. Це менше, ніж у 19 інших системах освіти.
Дані PISA також показують, що тривога, пов’язана з тестуванням, є надзвичайно поширеною. У середньому близько 59% підлітків повідомили, що вони хвилюються через складання тесту, 66% хвилюються через погані оцінки, 55% з них хвилюються через тести, навіть якщо вони добре підготувалися, 52% нервують, коли не можуть розв’язати завдання в школі, а 37% напружуються під час підготовки до контрольної роботи.
Занепокоєння учнівства щодо тестів мало пов’язане із частотою тестування.
Усупереч поширеній думці, частота тестів, як повідомляють директори шкіл, не пов’язана з рівнем хвилювання учнівства. Насправді в середньому по країнах ОЕСР учні та учениці, які навчаються в школах, де вони повинні складати стандартизовані або розроблені вчителями тести принаймні раз на місяць, повідомили про рівень тривожності, спричиненої тестами, подібний до того, про який повідомили їхні однолітки, які відвідують школи, де оцінювання проводяться рідше.
Одним із можливих пояснень є те, що тривога перед тестами викликана не частотою тестів, а іншими аспектами. Наприклад, на психологічне ставлення учнівства до тестів можуть вплинути характер або складність завдання, навколишня атмосфера, часові обмеження, характеристики тих, хто екзаменує, режим, у якому проводиться тест, а також фізичні умови тестування. Усі ці фактори, своєю чергою, взаємодіють із факторами здібностей учнівства, упевненістю в собі, мотивацією, навичками навчання та складання тестів, а також підготовкою.
Зв’язок між успішністю з природничо-наукових дисциплін та частотою, із якою школи чи країни оцінюють учнівство, також слабкий. У середньому по країнах ОЕСР учні та учениці, яких оцінюють за допомогою обов’язкових стандартизованих тестів щонайменше раз на рік, отримують трохи нижчі результати з природничо-наукових (на шість балів), ніж ті, кого оцінюють частіше, тоді як їхні однолітки, яких оцінюють за допомогою тестів, розроблених вчителями, принаймні один раз на місяць набирають дещо вищу кількість балів (на п’ять балів), ніж ті, кого оцінюють рідше. Але після врахування соціальноекономічного профілю учнівства та шкіл ці асоціації виявляються не значущими. Показники країни в PISA також не пов’язані з використанням стандартизованого тестування. Серед країн і економік, які досягли найкращих результатів у природничо-наукових дисциплінах, використання обов’язкових стандартизованих тестів дуже поширене в Пекіні, Шанхаї, Цзянсу, Гуандуні (Китай), Сінгапурі та Великій Британії, але відносно рідко – у Німеччині, Кореї та Швейцарії.
Учні та учениці менше хвилюються з приводу тестів, коли відчувають підтримку вчительства і батьків.
Інші аспекти шкільного досвіду учнівства мають сильніший зв’язок з імовірністю виникнення почуття тривоги, ніж частота складання тестів. PISA показує, що підлітки менше хвилюються, коли їхні вчителі надають більше підтримки або адаптують уроки до їхніх потреб. Навпаки, учні та учениці повідомили, що вони відчувають більше занепокоєння, якщо їхні вчителі ставляться до них несправедливо, наприклад, оцінюючи їх суворіше, ніж однокласників і однокласниць, або коли у них складається враження, що їхні вчителі вважають їх менш розумними, ніж вони є.
Узагальнення
Стандартизовані та розроблені вчителями тести відіграють важливу роль у моніторингу успішності учнівства та їхнього академічного прогресу. Коли підлітки бачать, що їхні вчителі ставляться до них справедливо, а їхні батьки разом із вчителями допомагають їм розвинути впевненість у собі та ставити реалістичні цілі, то вони з меншою ймовірністю відчуватимуть занепокоєння перед тестом.
