Оновлення шкільної освіти: як викладати літературу
Школа має виховати читача, який любить читати, уміє аналізувати, інтерпретувати й оцінювати художні тексти
Освітяни, митці й науковці Львова підготували тези до Концепції шкільної літературної освіти.
Пропонуємо ознайомитися з новим поглядом щодо викладання та вивчення української і зарубіжної літератури в Новій українській школі.
Література повинна виховати читача, який любить читати; уміє аналізувати, інтерпретувати, критично оцінювати інформацію в художніх текстах різних жанрів, враховувати історичний контекст і використовувати інформацію для збагачення власного досвіду й духовного розвитку; здатний висловлювати власні думки, почуття, ставлення та ідеї.
Основні принципи літературної освіти
Інтеграція
Інтегрований курс української і зарубіжної літератури. Скорелювати обидві ці дисципліни, а за потреби й споріднені з ними предмети гуманітарного профілю (мистецтво, історія) в одному хронологічному, стильовому, культурному, жанровому діапазоні.
Україноцентризм
Література – це націєтворчий фактор. Вона сприяє формуванню культурної ідентичності, національної гідності і патріотизму. Потрібен розумний баланс і оптимальна пропорція обох компонентів інтегрованого курсу, щоб національна складова домінувала, а не була вторинною. Співвідношення творів для вивчення в інтегрованому курсі «Література»: 2/3 – твори української літератури, 1/3 – твори зарубіжної літератури.
Текстоцентризм
Об’єктом вивчення на уроках літератури є текст, тому забезпечується спрямованість читацької діяльності на сприйняття тексту (повільне усвідомлене читання) і на створення тексту.
Повільне читання
Метод повільного усвідомленого читання, який би стимулював розуміння й переживання художнього твору, вміння увійти в його образні світи, пізнання глибинних духовних сенсів, тим самим розвиваючи проникливе, образне мислення й інтелектуальні здібності.
Діалогічність
Діалог між усіма суб’єктами навчання, внутрішній діалог у свідомості кожного суб’єкта, діалог культур в інтегрованому курсі, що сприяє народженню нових смислів.
Контекстність
Урахування історичного контексту.
Особистісна зорієнтованість навчального процесу, читачоцентризм
Передбачає організацію не тільки зовнішньої читацької діяльності (оцінку художніх творів), але і стимулювання внутрішньої діяльності учнів (самопізнання, перетворення себе).
Природовідповідність
Урахування вікових особливостей психічного розвитку, пізнавальних можливостей учнів.
Завдання сучасної літературної освіти
Сучасна шкільна літературна освіта покликана виконувати такі завдання:
- виховання відповідальності за збереження культурної спадщини предків, за власну позицію в житті і вибір цінностей;
- формування знань дітей про себе, своє призначення в житті і місце в соціумі, про закони співжиття в людському суспільстві та природному середовищі;
- створення засобами літератури життєствердного середовища для самопізнання, саморозвитку і самовиховання творчої, вольової і діяльної особистості;
- осмислення морально-духовної та пізнавальної цінності творів українських і зарубіжних письменників в історичному контексті;
- «засвоєння» емоційно-ціннісного досвіду людини через його художнє відображення в літературних і мистецьких творах різних епох;
- мотивація до самостійної творчості і співтворчості.
Питання, які треба вирішити
1. Зменшити кількість літературних творів. Забезпечити перехід від екстенсивного (збільшення за рахунок кількості без поліпшення якості) до інтенсивного, глибокого осмислення художніх творів.
2. Розробити критерії відбору художніх текстів для вивчення у школі.
3. Виробити канон національної літератури як основу якісної літературної лектури з оптимальним співвідношенням класичних і сучасних текстів, урівноваження загальнонаціонального канону з регіональним. Ключовими чинниками при цьому має бути не лише естетизм, а й історизм, ідеологізм, патріотизм цих текстів.
4. Створити «ядро», куди входить мінімум письменницьких імен і творів, що підлягають обов’язковому вивченню, а друга частина списку є творами на вибір учителя.
Основні цикли та зміст інтегрованого курсу літератур
1–2 класи – тематично-жанровий підхід
Навчаємо дітей читати, формуємо навичку читати як вид мовленнєвої діяльності.
3–4 класи – тематично-жанровий та естетично-художній підхід
Навчаємо розуміти прочитане, знайомимо учнів з дитячою літературою як мистецтвом слова, готуємо їх до систематичного вивчення літератури в основній школі.
Вивчення мови і літератури в початковій школі має бути синхронізованим.
5–6 класи – календарно-тематичний підхід до формування змісту
Осмислюємо через мистецтво слова світ цінностей.
7–9 класи – історико-проблемно-тематичний підхід
Орієнтуємося на послідовність змін історичних епох як на контекст з обов’язковим залученням творів сучасної літератури відповідної проблематики. Синхронізація з програмами з історії.
Наприклад: 7 клас. Від титанів до велетів. Історичний народний епос. Культ народних месників і захисників.
8 клас. Доба героїзму. Опоетизація лицарства і жертовності у захисті рідної землі в народній творчості і літературі. Вірність і побратимство. Гідність людини.
9 клас. Вічні цінності людини. Золотий спадок мудрості в писемній літературі давніх часів. Українські пророки на сторожі вільнолюбного народу.
10–12 класи – проблемний підхід
Орієнтуємося на сучасну літературу та сучасний історичний і мистецтвознавчий контекст.
Наприклад: Проблема вибору, родинні цінності, воля і характер крізь призму літератури та мистецтва ХХ–ХХІ ст.
Яка вона – Людина нової доби? Світ на зламі воєн і катаклізмів. Трансформація свідомості, духовний ріст людини в літературі ХХ–ХХІ ст.
Ресурси
Для реалізації цієї концепції потрібно:
- достатній для досягнення визначених цілей обсяг навчання (3,5 години на тиждень);
- наявність мотивованого та ініціативного вчительства через організацію відповідних курсів перепідготовки вчителів;
- нові стратегії навчально-пізнавальної діяльності, орієнтовані на результат (модельні навчальні програми);
- відповідні навчальні та навчально-методичні матеріали, технічні засоби навчання;
- критерії оцінювання якості дидактичного забезпечення інтегрованого курсу «Література» та професійної діяльності вчителів літератури.
