Чи дозволяє наявність підвалу в закладі освіти розпочати очне навчання?
Відповідно до законодавства, підвальні приміщення можуть використовуватися для укриття як споруди подвійного призначення та як найпростіші укриття (стаття 32, глава 7 Кодексу). Водночас такі приміщення мають відповідати мінімальним вимогам щодо забезпечення безпеки учасників освітнього процесу та мають бути відповідно облаштовані.
Те, чи безпечне підвальне приміщення, щоб у разі небезпеки там укривались учасники освітнього процесу, чи відповідає воно мінімальним вимогам забезпечення безпеки, вирішує спеціальна комісія (докладніше про цю комісію читайте в наступному запитанні) після обстеження підвального приміщення закладу освіти. Від рішення цієї комісії й залежатиме, чи можна розпочинати в закладі освіти очне навчання.
Обладнання найпростіших укриттів повинне забезпечувати можливість людині безперервно перебування там упродовж не менше 48 годин (розділ 5 Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту).
Вимоги до зовнішніх огороджувальних конструкцій, матеріалу, з яких їх виготовлено, об’ємно-планувальних та конструктивних рішень будівель (споруд, приміщень) найпростіших укриттів законодавство не визнає. Але, щоби забезпечити захисні властивості від дії звичайних засобів ураження, важливо, аби несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (стіни, перекриття, покриття) будівель (споруд, приміщень) були виготовлені із залізобетону, цегли або інших кам’яних матеріалів.
Також можливо використання будівель (споруд, приміщень) з інших матеріалів за умов їх заглиблення в землю (пункт 3.3 Рекомендацій).
Найпростіші укриття забезпечуються:
- місцями для сидіння (лежання) – лавками, стільцями, ліжками тощо;
- ємностями з питною (з розрахунку 2 л на добу на одну людину) та технічною водою (за відсутності централізованого водопостачання);
- контейнерами для зберігання продуктів;
- виносними баками, що щільно закриваються, для нечистот (для неканалізованих будівель і споруд);
- резервним штучним освітленням (електричними ліхтарями, свічками, гасовими лампами тощо);
- первинними засобами пожежогасіння (відповідно до встановлених норм для приміщень відповідного функціонального призначення);
- засобами надання медичної допомоги;
- засобами зв’язку та оповіщення (телефоном, радіоприймачем);
- шанцевим інструментом (штиковими та совковими лопатами, ломами, сокирами, пилками-ножівками по дереву, по металу тощо).
- за можливості найпростіші укриття забезпечуються додатковим обладнанням, інструментами та інвентарем відповідно до норм, установлених для захисних споруд (розділ 5 Вимог).
Практичний посібник “Організація укриття населення у фонді захисних споруд цивільного захисту. Впровадження інженерно-технічних заходів цивільного захисту. Серія 9” ДСНС та Інституту державного управління та наукових досліджень із цивільного захисту визначає такі кроки для підготовки підвального приміщення до використання як укриття:
- прибрати приміщення від сміття;
- винести непотрібні та зайві речі;
- укріпити віконні отвори та закласти їх мішками з піском;
- демонтувати тимчасові перегородки;
- звільнити загальні проходи в підвальному приміщенні;
- укріпити вхідні двері;
- перевірити електропроводку, освітлення та вимикачі;
- створити запас електролампочок, свічок, ліхтариків;
- облаштувати вентиляційні отвори;
- облаштувати забір води від системи централізованого водопостачання та водовідведення або створити запаси води в ємностях;
- облаштувати окремі приміщення для санвузлів та під’єднати їх до системи каналізації або забезпечити їх виносною тарою для нечистот, що щільно закриваються;
- встановити лавки, лежаки;
- створити запас продуктів тривалого зберігання, а також теплих речей та ковдр, забезпечити їх зберігання у водонепроникних чохлах (додаток 6 Посібника).
