Біженці від війни у скрутному становищі: що робити, щоб учня не відрахували з української школи?
Якщо дитина відсутня без поважних причин понад 10 днів, школа має повідомити про це службу у справах дітей та поліцію.
Українське законодавство не передбачає відрахування дитини зі школи на будь-якій підставі, крім заяви батьків. Водночас якщо дитина відсутня без поважних причин понад 10 днів, школа має повідомити про це службу у справах дітей та поліцію, – наголошує Апостроф і зазначає:
Діти, які виїхали за кордон через війну, і їхні батьки опинилися у скрутному становищі.
Згідно з наказом Міносвіти №367 від 2018 року про порядок зарахування та відрахування учнів до державних та комунальних закладів загальної середньої освіти, просто так за вимушені прогули учня відрахувати зі школи не можна. Тим більше попри бажання батьків такого учня, писати заяву про переведення.
Ніхто змусити забрати документи не може, – пояснює юрист Роман Бондаренко. –
Батьки не повинні писати жодних заяв на відрахування. Якщо адміністрація має своє бачення, вони, звичайно, можуть виключити дітей зі школи, якщо вони такі сміливі. Але я потім подивлюся, як пояснять, що під час війни вони вигнали дитину зі школи. Вимагати вони можуть багато чого, але закон не передбачає виключення дітей зі школи”.
Цю думку підтверджує і освітній омбудсмен Сергій Горбачов:
Відрахувати дитину з навчального закладу без заяви батьків – неможливо. Чинне освітнє законодавство України передбачає єдину підставу відрахувати дитину, яка не завершила здобуття повної загальної середньої освіти, з навчального закладу: це заява батьків. Якщо ж батьки не написали заяви про відрахування дитини, то школа не може цього зробити за жодних умов
Так, передбачено відрахування учнів, які вибули на місце проживання в іншу країну. Але більшість українців перебувають за кордоном у статусі біженців, а отже, не йдеться про безповоротну зміну місця проживання.
Дві альтернативи
Чинним законодавством передбачено два сценарії, як зберегти своє місце у школі без фізичної присутності у ній.
Перший – онлайн-навчання. Але для переселенців взагалі не варіант, бо тягнути дві програми – в українській та місцевій школі – здатні лише одиниці. Та й час уроків буде перетинатися.
Другий – перейти на екстернат чи сімейну форму здобуття освіти. У першому випадку освітня програма засвоюється школярем самостійно, у другому дітей навчають їхні батьки. Зрозуміло, що екстернат чи сімейна освіта буде для дітей, що виїхали, суто юридичною формальністю, адже фактично вони навчатимуться у школі в місці перебування. Але це варіант, щоб не втратити своє місце у українській школі.
Нардепи запевняють, що готові до пошуку нових форматів навчання за умов воєнного часу.
Пошуком нових форм парламентарі обіцяють зайнятися на комітеті Верховної Ради, який має відбутися незабаром.
