facebook

О. Мірошниченко “Для початку потрібно змінити щось у просякнутому «рускім міром» мозку, а вже потім говорити про шкільну програму”

“Для початку потрібно змінити щось у просякнутому «рускім міром» мозку, а вже потім говорити про шкільну програму”, – О. Мірошниченко

Нещодавно в ефірі телемарафону керівник Управління загальної середньої та дошкільної освіти МОН Юрій Кононенко повідомив про те, що твори письменників, які писали російською мовою, але творчість яких була тісно пов’язана з Україною, будуть залишені у шкільній програмі зарубіжної літератури.

Актор, режисер та драматург Олександр Мірошниченко поділився своїми думками щодо цього:

Ну от така «літературна новина». Вирішили залишити в шкільній програмі дещо з російського.

Список такий.

1. Гоголь. Ну тут згоден. Хоча якщо мова про його українську частину творчості, а не про російсько-петербурзьку психоделіку.

2. Ілля Ільф та Євген Петров («12 стільців). Ну під соусом, що автори були пов’язані певним чином з Україною. Розумієте, у чому фішка? Як література, це доволі посередньо. У СРСР ми зачитувались цим романом – бо зі світової гумористичної літератури мали доступ до дуже малої частки творів світової літератури. Не було з чим порівнювати. Зараз це і не смішно, і не цікаво. Дітям особливо. Історія дрібного шахрая Остапа Бендера ностальгійно цікава хіба що дідусям-бабусям школярів. І то далеко не всім. Так що вивчати будемо? Посередній твір? Навіщо?

Чтайте також:  Дистанційку можуть повернути: коли школи скасують уроки

3. Булгаков. Ну тут, звичайно, річ дискусійна. Але можна було б погодитись. Дивлячись, звичайно, які твори. До речі! Ще є хохма. Це стосується Ільфа та Петрова. Є версія, що насправді «12 стільців» написали не Ільф з Петровим, а саме Булгаков. Є доволі переконливі факти, що підтверджують цю версію.

4. Анатолій Кузнецов. Тут давайте не плутати публіцистику з літературою. Це блискучий саме публіцистичний твір, але дуже сумнівної літературної якості. Власне, це взагалі не література, а, скоріше, журналістика. Тому такі твори потрібно читати на уроках історії, а не літератури.

5. Короленко. Посередні твори посереднього письменника. Але народився він у Житомирі, а помер у Полтаві. Оце і все. А знаєте, скільки графоманів народилось в Житомирі? Отож!

Такий-от списочок. Зрозуміло, звідки «ноги ростуть». Ну це ж явно ініціатива тих, хто до 24 лютого був російський на всю голову. Зараз небезпечно. Тому типу патріоти, і типу розмова виключно про літературу.

Якби ж то про літературу! Для початку потрібно змінити щось у просякнутому «рускім міром» мозку, а вже потім говорити про шкільну програму. Інакше виходить усе той же «рускій мір», але в лайт варіанті…

Автор: Олександр Мірошниченко, актор, режисер, драматург.

Чтайте також:  Парадокс рівня знань учнів і зарплат учителів в Україні

Джерело.


Повернутись вверх