Як навчати учнів нових іноземних слів: цікавий метод для вчителів
Сучасні учні не дуже люблять вчити нові слова так, як це робили свого часу їхні педагоги. Адже тепер діти можуть у будь-який момент перекласти їх у смартфоні. Однак, це дуже потрібно для вивчення англійської мови.
Джерело:”Нова українська школа”
Користуватися іноземною мовою в житті, не маючи достатньої кількості засвоєної лексики, неможливо.
У цьому вчителю англійської мови може допомогти, зокрема, метод кластеризації. Він легко адаптується до освітніх потреб та дає учням широке поле для творчості.
Лексична робота із застосуванням методів фасилітації відбувається в декілька етапів:
Підготовчий етап
Якщо подібні завдання незвичні для учнів, першого разу виконуйте це в класі.
Інструкція в аудиторії:
- Знайдіть список нових слів, роздивіться їх.
- Домовтеся між собою, як колір картки (чи тексту) співвідноситиметься з частинами мови (чи іншими ознаками слів, які відповідають поточним цілям заняття).
- Розподіліть нові слова порівну між усіма членами групи (таке завдання доцільне за умови великої кількості слів).
Інструкція вдома:
- Підготуйте невеликі одно- чи різнокольорові картки та фломастери.
- Якщо колір карток чи літер пов’язано з певною ознакою, оберіть відповідні кольори.
- Чітко та максимально великими літерами випишіть слова, по одному на картку.
Є три способи занотування перекладу слів: написати його на тому ж боці, де й іноземне слово, записати на зворотному боці або не записувати.
На думку французького дослідника Станісліса Деана, найефективніший – другий спосіб, адже, роблячи припущення щодо значення слова та отримуючи його підтвердження після перегортання картки, учень отримує додаткову мотивацію.
Після цього покладіть картки до рюкзака та принесіть на наступне заняття.
Основна робота (аудиторна частина)
Під час роботи вчитель спостерігає за учнями й за потреби виправляє їх, якщо вони некоректно розуміють слова.
Кластеризація:
- Об’єднайтеся в підгрупи по 4 – 7 осіб.
- Всередині утворених підгруп сядьте навколо парти або столу так, аби вам було добре видно та чути одне одного (бажано в коло), підготуйте вільний простір посередині та визначте порядок, у якому ви презентуватимете свої картки.
- За порядком презентуйте товаришам свої картки (по одній), показуючи їх, називаючи слова та переклад (значення) вголос.
- Називаючи картки, розміщуйте їх на вільному просторі, об’єднуючи їх у кілька груп за подібністю. Критерій подібності оберіть самостійно.
- Виклавши всі картки, роздивіться їх групи (це і є кластери), які у вас вийшли. Подумайте, чи вони вам подобаються, чи ви хочете щось змінити. За потреби внесіть зміни в отримані кластери.
Дискусія:
- Продемонструйте свої кластери іншим підгрупам, поясніть логіку їх утворення. Схарактеризуйте кластери, які у вас вийшли.
- Яке слово ви б назвали семантичним ядром кожного кластера? Це якесь зі слів-карток чи інше?
- Побачивши кластери всіх підгруп, обговоріть переваги та слабкі місця цих кластерів. Чи вони були однаковими в різних підгрупах?
Можливий розвиток роботи:
- Запитайте дітей, чи можна сумістити або поєднати кластери різних підгруп? Чи є в них дотичності?
- Перегрупуйте картки всіх підгруп так, аби отримати більші (менші, інакші) кластери. Прокоментуйте свою роботу.
- Вкінці уроку нехай діти назвуть 5 нових слів, які запам’ятали протягом уроку.
Домашнє завдання
Зберіть усі картки, перемішайте їх, знову розподіліть між дітьми порівну в довільному порядку. Вдома нехай вони утворять із них власні кластери, сфотографують та надішлють у групу, написавши в коментарях ознаку подібності та семантичне ядро кожного з них.
Перемішування та перерозподіл карток дають змогу учням вивчити не лише ті слова, які вони готували.
