Якою (не)має бути “домашка” для школярів: розбір освітнього омбудсмена
Домашні завдання – невіддільна частина навчання у школі. А ще часто – і головний біль для учнів та їхніх батьків.
Чи не надто перевантажують їхніх дітей, чи мають вони виконувати якісь завдання на канікулах, як їх мають оцінювати – про це батьки питають у соцмережах і щодо цього звертаються до освітнього омбудсмена Сергія Горбачова.
Тож у офісі освітнього омбудсмена підготували відповіді на найбільш популярні запитання щодо домашніх завдань.
Яким має бути обсяг домашніх завдань
Учні не повинні бути перевантажені домашніми завданнями – про це йдеться у Санітарному регламенті для закладів загальної середньої освіти (пункт 1 розділ 5). А умови навчання мають бути такі:
- безпечні;
- нешкідливі;
- здорові.
Санітарні норми визначають щоденну тривалість виконання завдань для самопідготовки вдома:
- учням 1-2 класів узагалі не рекомендується задавати домашні завдання;
- в учнів 3-5 класів самопідготовка має тривати не більше ніж 1 годину;
- в учнів 6-9 класів – 1,5 години;
- в учнів 10-11(12) класів – 2 години.
Вимоги до домашніх завдань
У Санрегламенті зазначається, що у різні дні тижня розумова активність дітей відрізняється. Найнижча – у понеділок і п’ятницю. Тому найбільш значні за обсягом домашні завдання рекомендовано давати на вівторок і середу.
Під час підготовки домашніх завдань викладач має враховувати максимальний час на їхнє виконання, зайнятість учнів з інших предметів у цей день, темп і ритм роботи дітей.
“Враховуючи наші підрахунки, залежно від класу, час на виконання одного домашнього завдання з 1 уроку становить від 10 до 18 хвилин. Сформувати домашнє завдання, яке можливо зробити за такий короткий час, складно”, – зазначили в офісі освітнього омбудсмена Сергія Горбачова.
І зауважили, що в межах академічної свободи вчитель може, замість звичних вправ давати й інші завдання: зробити проєкт, пройти квест чи віртуальну подорож за темою уроку.
У листі МОН від 28.01.2014 № 1/9-72 наголошується: вчителі повинні спланувати обсяг і зміст домашніх завдань так, щоб учні не відчували перевантаження. Наприклад, не можна як домашнє завдання просити учнів написати реферат або давати вправи з матеріалу, який не пояснювався на уроці.
Чи має бути “домашка” на вихідні та канікули
На вихідні, святкові дні та дні канікул школярам не мають задавати домашнє завдання. Такою вимогою у 2020 році доповнили Методичні рекомендації щодо заповнення Класного журналу учнів початкових класів Нової української школи. Однак стосується вона лише учнів початкових класів.
А от питання домашніх завдань для 5-11 класів є відкритим. У листі МОН ще 2007 року “Про обсяг і характер домашніх завдань учнів загальноосвітніх навчальних закладів” зазначається, що домашні завдання не рекомендується задавати на канікули, на вихідні та святкові дні. Але невідомо, чи є цей лист чинним, – у ньому посилаються на дотримання вимог Державних санітарних правил ДСанПіН 5.5.2.008-01, які втратили чинність у січні 2021 року.
Готові домашні завдання – добре чи погано
Освітній омбудсмен не підтримує використання готових домашніх завдань (ГДЗ) учнями. На його переконання, вільний доступ до них спонукає дітей списувати, тобто – до академічної недоброчесності.
У Сергія Горбачова навели три основні причини, чому частина батьків підтримують ГДЗ:
- вони байдужі до успіхів своїх дітей у навчанні;
- не хочуть витрачати час на те, щоб допомогти дитині з уроками;
- діти дуже перевантажені завданнями і не можуть впоратись з їхнім обсягом;
- вважають, що мати відповіді для самоперевірки – корисно.
І надали свої контраргументи – чому учням краще на послуговуватися ГДЗ:
- коли дитина помиляється – вона вчиться;
- якщо учень постійно списує домашні завдання, він не закріплює знання й не здобуває нові;
- учні, які постійно користуються ГДЗ, менш успішні у навчанні;
- списування негативно впливає на розвиток життєвих навичок та компетентностей дитини, зокрема, вміння вчитися самостійно, досліджувати і робити висновки, креативно мислити тощо.
Як мають оцінювати домашні завдання
Кожен учень має право на такий підхід до оцінювання результатів навчання:
- справедливий;
- неупереджений;
- об’єктивний;
- незалежний;
- недискримінаційний;
- доброчесний.
Це гарантує школярам частина 1 статті 17 Закону України “Про повну загальну середню освіту”. Оцінювання домашніх завдань належить до поточного оцінювання. Форми, зміст і спосіб оцінювання педагогічні працівники закладу освіти можуть обирати самі (частина 3 статті 17 Закону України “Про повну загальну середню освіту”).
В офісі освітнього омбудсмена зазначили, що оцінки дуже впливають на мотивацію дітей. Вони мають розуміти, чому отримали низьку оцінку чи високу. Якщо учень отримав завищену чи занижену оцінку, це викликає відчуття несправедливості – а це може “вбити” бажання вчитися.
Тому в кожній школі повинні розробити та оприлюднити критерії оцінки, учні та їхні батьки – з ними ознайомитись.
Чи потрібно батькам допомагати дітям із “домашкою”
Найкращий варіант – допомагати час від часу, якщо дитина про це просить. Але найголовніше – підтримувати, обговорювати навчання.
“Дітям потрібні перш за все увага, дружня підтримка та спілкування – це дає дитині психологічний комфорт і відповідно кращий результат у навчанні”, – зазначили в офісі освітнього омбудсмена.
І додали, що надмірний контроль, навпаки, погіршує психологічний комфорт. Тому не варто щодня робити з дитиною домашні завдання і перевіряти їм. Бо так батьки показують, що вважають дитину несамостійною і не вірять у неї.
“Радимо встановити дружні стосунки з дитиною, не бути байдужими до неї, цікавитися її справами та запропонувати їй у разі потреби просити допомогу у виконанні домашніх завдань. Але під час вашої допомоги варто пам’ятати, що домашні завдання має виконувати дитина, а не батьки”, – порекомендували в офісі освітнього омбудсмена.
Якщо дитина не справляється з обсягом домашнім завдань, варто поспілкуватися з іншими батьками і вчителями. Можливо, така проблема в усього класу чи у більшості – тоді треба обговорити це питання з учителем. Якщо всі однокласники справляються, необхідно розібратися, чому дитині важко, – можливо, залучивши психолога (докладніше про це – на “Освіторії”).
