15 типових мовних помилок, яких давно варто позбутися
Незабаром в Україні святкуватимуть День української писемності та мови. Проте далеко не всі українці добре знають українську мову. Є кілька прикрих мовних помилок, які допускають найчастіше.
Джерело:24 канал
Ми підготували для вас кілька пояснень-нагадайок, як пишуться деякі слова української мови, щоб ви нарешті позбулися постійних помилок.
15 мовних помилок, яких давно варто позбутися
Будь ласка
Це змінене словосполучення “будьте ласкаві”. Воно пишеться окремо – без дефіса та виділяється з обох боків комами. В цьому словосполученні немає частки “будь-“, а є окреме слово.
На жаль
“На жаль” теж потрібно писати окремо та виділяти комами. Це – прислівникові сполуки, що складаються з прийменника (на) та іменника (жаль), але в яких іменник зберігає своє конкретне лексичне значення й граматичну форму, тому воно пишеться окремо.
Як запам’ятати? Можна уявити речення, де значення слова “жаль” цілком зрозуміле: “На жаль наклався ще й біль”. Також для прикладу між словами можна додати означення до цього іменника (“на превеликий жаль”).
Внаслідок та у результаті
“Внаслідок” – це прийменник, що утворений із поєднання непохідного прийменника “в” та іменника “наслідок”. Такі складні слова за правилами української мови маємо писати разом.
Водночас прийменникова сполука “в результаті” пишеться завжди окремо.
З-поміж
Складні прийменники, першою частиною яких є “з-” та “із-“, пишуться через дефіс. Наприклад: з-поміж, з-серед, з-посеред, із-за, з-під.
Рахувати чи вважати
Це поширена помилка, яку можна почути навіть у публічних промовах. Запам’ятайте, що замість “Я рахую” треба говорити “Я вважаю”. Адже перший варіант – це калька з російської.
Разом з тим варто запам’ятати українське слово “решта”. У магазинах ми беремо саме її, а не “здачу”. Колись цей варіант вважався допустимим, але в українській мові уникають скалькованих іменників. А замість “здача іспитів” правильно казати “складання іспитів”.
Мимохіть чи мимохідь
Це два різні слова, які мають різні сенси:
- “Мимохіть” – без певного наміру, ненароком, всупереч власній волі.
- “Мимохідь” – не зосереджуючись на чомусь; по дорозі.
Тобто речення означає: “Не хотіли (мимохіть) перекрутити слово, але так сталося, бо вчили його, не зосереджуючись (мимохідь)”.
Протягом, а не на протязі
Ще одна типова помилка – калька “на протязі чогось” замість “протягом чогось”. Чому це неправильно? Тому що протяг – це потік повітря, що виникає у замкненому просторі через отвори, розташовані один проти одного, наприклад протяги у квартирі.
Коли ж маємо сказати щось про проміжок часу, слід говорити “протягом” або “впродовж”.
Не вистачає чи бракує
Відсутній – так ми кажемо зазвичай про істоту. Якщо ж чогось не вистачає, тоді краще сказати “бракує”.
При нагоді та в пригоді
Теж різні слова з різними значеннями:
- “Нагода” – це зручні обставини, момент, який підходить для чогось.
- А ось “пригода” – це потреба, користь або ж несподівана подія.
Тож речення можна пояснити так: “У потрібний момент (при нагоді) ця річ буде мені корисною (у пригоді)”.
Навчати чогось чи когось
Плутанина інколи виникає з відмінком іменника, який іде після дієслова “навчати”. Навчати можна лише чогось, а не чомусь. Тобто навчати учнів, а не навчати математики.
Брати чи приймати участь
Скальковану конструкцію “приймати участь” завжди варто замінювати на правильний варіант “брати участь”. А місця у конкурсі не “займають”, а “посідають”.
Давати дозвіл / давати змогу
“Дозволяти” – це слово в українській мові переважно має значення “давати дозвіл”. Якщо ж вживається не в прямому значенні, а йдеться про якусь отриману можливість, краще використати варіант “давати змогу”.
Перебуває чи знаходиться
Слово “знаходитися” у значенні “десь перебувати, розміщуватися” не варто вживати. Замість цього є такі слова:
- “розташовуватися” – про географічне положення,
- “міститися” – входити до складу, бути всередині,
- “перебувати” – людям у певному місці.
Головна біль чи головний біль.
Правильно вживати “головний біль” чи “сильний нежить”. Адже “біль” і “нежить” – це іменники чоловічого роду.
Добрий день чи доброго дня
Існує думка, що вираз “добрий день” – це констатація факту, що день є добрим, і вітатись потрібно «доброго дня». Проте у жодному словнику немає варіантів “доброго дня” або ж “доброго вечора”.
Традиційними в нашій мові є форми привітання “добрий день” і “добрий вечір”, а також короткі форми – “добридень”, “добривечір”, тож так говорити правильно. А вранці можна говорити “доброго ранку”.
Крута українська мова
Додамо, що в українській мові є унікальні кольори:
- барвінковий (світло-блакитний, колір квітів барвінку),
- жаристий (яскраво-червоний, колір жару),
- капуциновий (відтінок коричневого),
- миртовий (відтінок темно-зеленого),
- смарагдовий (яскравий відтінок синювато-зеленого, колір коштовного смарагду),
- кубовий (насичено-синій, індиго),
- бразолійний (глибокий темно-синій, колір сандалу),
- прюнелевий (відтінок чорного, колір стиглих ягід шовковиці),
- кармазиновий (темно-малиновий).
Також є 20 синонімів до слова “любов”: кохання, любощі, любість, любва, близькість, роман, фіґлі-миглі, амури, прив’язаність, відданість, повага, пошана, шаноба, інтерес, потяг, пристрасть, уподоба, жага, захопленість, жадання.
До слова, 9 листопада о 10:00 відбудеться радіодиктант національної єдності. Час для надсилання готового тексту – одна доба. Усі надіслані роботи перевірить спеціальна фахова комісія.
Де послухати радіодиктант? Його транслюватимуть на загальнонаціональному телеканалі “UA: Перший”, ютуб-каналі “UA: Перший” та на фейсбук-сторінках “Суспільне мовлення”, “UA: Перший”. Традиційно радіодиктант звучатиме на хвилях “Українського радіо” та радіо “Культура”.
