“Гра в кальмара” підняла на ноги батьків і вчителів у всьому світі: діти масово намагаються повторити
Південнокорейський серіал “Гра в кальмара” від Netflix став справжньою сенсацією – його подивилися понад 111 млн осіб у 90 країнах, а хто не подивився, щонайменше про нього чув. Але в цієї популярності є і зворотний бік.
Побоювання з приводу наслідувань гри збуваються: вже відомі безліч випадків, коли діти намагалися наслідувати ігри із серіалу.
Діти грають, батьки і вчителі – б’ють на сполох
Шалена популярність “Гри в кальмара”, де дорослі грають на смерть і гроші в дитячі ігри, неминуче мала призвести до наслідування. І призвела. Дорослі стали розкуповувати одяг за мотивами серіалу, а на Геловін – так це взагалі одні з найпопулярніших костюмів.
“Гра в кальмара” зачепила і гострі соціальні, і політичні проблеми: в Південній Кореї тисячі людей у костюмах, як із серіалу, вийшли боротися за свої права. А офіційний акаунт України в Twitter запропонував Росії взяти участь у змаганні “на виживання”, виконавши завдання з “Гри в кальмара”.
Але справжніми фанатами серіалу виявилися школярі. Хоча серіал далеко не дитячий – стримінговий сервіс виставив вікове обмеження 18+. Але дивитися, в принципі, і не потрібно. На тему “Гри в кальмара” величезна кількість роликів у TikTok, та й взагалі – про серіал кричать мало не з кожної праски. А діти що? Діти люблять грати.
У всьому світі школярі наслідують смертельні розваги з серіалу. Батьки і вчителі стурбовані. Вчителька бельгійської школи опублікувала пост у Facebook, у якому закликала батьків зупинити “Гру в кальмара” серед дітей.
“Наші учні отримують задоволення, граючи в ігри 1-2-3 в стилі сонця (як показано в одній із серій), і той, хто програв, отримує удар ременем або палицею”, – написала Качи, попередивши, що якщо діти продовжать, їх каратимуть.
Ось ще кілька прикладів стурбованості шкіл і батьків:
- По всій Великобританії з’являються повідомлення про школярів, які імітували смертельні розваги з “Гри в кальмара”. Експертка з онлайн-безпеки Елейн Монтгомері закликала батьків у Північній Ірландії переконатися, що їхній контроль зафіксований на позиції “увімкнено”. Серіал вона назвала “ігровим шоу з пекла”.
- Деякі школи в Катарі розіслали батькам листи, в яких попередили про неприпустимість показу дітям шкідливих шоу – зокрема серіал Netflix “Гра в кальмара”, оскільки шоу надихає учнів на жорстокі ігри. Повідомляється також, що, наприклад, у Ліванській школі Катару на перервах наслідують ігри з серіалу навіть діти молодші п’яти років.
- У Сіднеї адміністрація початкової школи попросила батьків переконатися, що їхні діти не дивляться серіал Netflix, у якому зображено “крайнє насильство і кровопролиття”, тому що учні 6-7 років імітують ігри з нього на дитячому майданчику. Директорка попросила батьків змінити налаштування Netflix, щоб діти не дивилися програму, і уважно стежити за їхніми діями в інтернеті.
Такі заклики й попередження зробили школи в США, Азії і Європі.
А що в Україні? В Україні діти теж підхопили ігри з серіалу. З недавнього – в Луцьку Волинської області гру наслідували діти 7-8 років. Дівчинка “стріляла” в хлопчика, який брав участь у грі. А хлопчик падав, ніби в нього і справді стріляли.
Правда, думки під роликом, який розмістили в Facebook, розділилися – не всі бачать у таких імітаціях небезпеку. Про випадки, коли б українські школи закликали батьків не допустити небезпечних ігор і захистити дітей від перегляду жорстокого серіалу і йому подібних, поки невідомо.
Що кажуть психологи
Дитяча психологиня Олена Шамрай вважає, що “Гра в кальмара” – це питання безпеки в соцмережах, батьківського контролю, розвитку критичного мислення. Вона зазначає, що такий контент, звичайно, негативно впливає на дітей. Але всіх дітей захоплюють такі ігри.
“Якщо є потяг до агресивної поведінки, привід знайдеться. Це виняткова ситуація, тому треба розбиратися, що твориться з сином або дочкою”, – розповіла психологиня “Освіторії”.
За її словами, діти 9-10 років за допомогою таких ігор хочуть самоствердитися серед однолітків, відчути себе дорослими – якщо це той випадок, то турбуватися нема про що. А те, що імітують саме розваги з “Гри кальмара”, природно, оскільки він дуже популярний.
А ось якщо наслідують небезпечні ігри молодші школярі, батькам варто переконатися, що все гаразд. Можливо, дитина потребує уваги і спільного дозвілля.
“Звичайно, школярам потрібні не заборони, а цифрова компетентність, вміння орієнтуватися на безпечний контент. Тоді жодна гра не буде лякати батьків і вчителів”, – зазначила психологиня.
Дитяча і сімейна психологиня, президентка Професійної асоціації дитячих аналітичних психологів Катерина Гольцберг розповіла НУШ: забороняти щось дивитися або в щось грати не працює. Як не працює знецінення (“Це дурна гра і дурний фільм, в якому це показували”) й ігнорування (“Якщо будеш грати в це, я з тобою не розмовлятиму”).
В результаті дитина буде продовжувати грати, але вже таємно. А негатив через заборону може викликати додатковий сплеск агресії.
Тому психолог радить діяти так:
- З’ясувати, чи дійсно небезпечна гра, в яку грають діти. Може, це лише імітація з серіалу, і нічого більше.
- Якщо діти проявляють жорстокість, варто застосувати правило “все, що ми не можемо заборонити, можна очолити”. Так можна буде спрямувати гру в інше, безпечне русло.
- Якщо дорослі помітили жорстокість у грі, це треба відразу зупинити і обговорити. Сказати дітям, що серіал – це серіал, а реальність – інша, гра небезпечна, а ми не хочемо, щоб хтось помер.
- Треба визначити правила безпеки.
- Запропонувати дітям інші ігри.
Психологиня з Лондона Сандра Уїтлі вважає, що перегляд серіалу може зашкодити “соціальному та емоційному розвитку” дітей, якщо вони подивляться його в ранньому віці. На її думку, “Гра в кальмара” може спонукати їх бути байдужими до чужих проблем, стояти осторонь, не допомагати одноліткам.
Про сюжет серіалу “Гра в кальмара”:
Головний герой – чоловік на ім’я Сон Гі Хун. Він розлучений, живе з мамою і ніде не працює. У Сон Гі Хуна є дочка, у неї якраз день народження – ось тільки йому нема на що святкувати. Чоловіка виручає мама, але гроші він програє на скачках.
Сон Гі Хуна наздоганяють ще кілька фінансових невдач, і він у відчаї, тому що взагалі-то вже весь у боргах. Все міняє зустріч у метро. Сон Гі Хун “грає” в дитячу гру з незнайомцем на ляпаси і гроші. Чоловік в підсумку виграє і отримує від незнайомця візитку на випадок, якщо захоче ще “пограти”.
Сон Гі Хун захотів, оскільки проблеми з грошима нікуди не поділися. Він дзвонить і потім приїжджає в зазначене за телефоном місце. Він сідає в фургон і його присипляють. Так він став учасником небезпечного турніру – як і ще 455 його “колег” по боргах. Всі вони – люди, які вже дійшли до того ступеня відчаю, щоб погоджуватися на сумнівні пропозиції заради грошей.
Всі 456 осіб мають брати участь у дитячих іграх за дорослими і жорстокими правилами. Хто програв – вмирає, хто виграв – отримує гроші. Коли з змагання вибуває один гравець, розмір призу збільшується на 100 млн вон (більш ніж $85 тис.). Його загальна сума – 45,6 млрд вон (близько $38,5 млн). Ось тільки залишитися людиною виявляється ще складніше, ніж вижити і перемогти.