Психологи відзначають ряд проблем розвитку та виховання дітей дошкільного періоду, з якими найчастіше стикаються батьки.
Їх класифікували по критеріях. Список виглядає так:
Особливості інтелектуального розвитку: розсіяна увага, складності сприйняття нового матеріалу, слабкий розвиток пам’яті.
Поведінкові відхилення: грубість, незрозуміла агресивність, некерованість.
Емоції: підвищена збудливість, нестійкий настрій, дратівливість, відчуття тривоги.
Спілкування, соціальна адаптація: легко ображається, сором’язливість, гіпертрофовані лідерські якості.
Нервові розлади тик, безсоння або тривожний сон, рефлекторні повторювані рухи, низька витривалість.
Часто спостерігають не одне відхилення, а цілий комплекс.
З чим доводиться боротися фахівцям:
Почуття тривоги.
Ця особливість психіки розвивається у дітей, яким батьки пред’являють значно завищені вимоги. При тому, відносини з батьками настільки прохолодні, що діти не можуть навіть попросити послаблення. В результаті падає самооцінка, розвивається тривожність.
Депресивність.
Цю особливість важко виявити у дітей. Батьків повинні стривожити деякі ознаки: практично постійна туга, пасивність, погана моторика, незрозумілий страх, безпричинні сльози
Агресія.
Це відповідна реакція дитячої психіки, на прояви грубості та агресії стосовно нього, з боку батьків. Супутниками агресії у дитини стають егоїзм, жорстокість, патологічна підозрілість. Якщо не усувати проблему або, ще гірше, з більшою грубістю зупиняти напади агресії, то вона посилюється. Ефективним способом боротьби з агресивністю дитини, а також її профілактики, є прояв м’якості, підвищеної уваги, теплої турботи.
Неправильна самооцінка.
Тут одразу два відхилення: низька і висока самооцінка. Обидва стану впливають (кожен по своєму) на неадекватну поведінку дітей.
Перші — занадто слухняні, намагаються підлаштуватися під бажання інших.
Друга категорія дітей — надто впевнені в успіху, геть відкидають чужі поради, зовсім не приймають допомогу інших.
Спотворена самооцінка неминуче призводить до неправильного формування особистості маленької людини. Завдання педагогів і фахівців допомогти дошкільнику правильно себе зрозуміти, скорегувати його самооцінку, адекватно оцінити свої можливості.
Нормальний розвиток дітей це створення сприятливих умов для отримання навичок спілкування — формування мовлення, отримання освіти, освоєння правил поведінки в соціумі.
Іноді трапляється так, що, під впливом певних факторів, однолітки не приймають дитину в їх соціальну групу, вона виявляється в психологічної ізоляції. І це велика проблема виховання і розвитку дітей, на яку повинні звернути увагу дорослі.
Які ж причини призводять до подібних наслідків?
Егоїзм.
Дитина проявляє його стосовно одноліток, а ті, у відповідь, влаштовують бойкот. Егоїзм розвивається у дітей, які відчувають байдуже ставлення до себе.
Вразливість.
Дитина часто плаче, весь час з’ясовує з кимось відносини, жаліється. Таку поведінку довго терпіти неможливо, і діти починають ігнорувати того, хто постійно скандалить.
Пасивність.
Такі діти не мають власної думки, не можуть нічого запропонувати цікавого. Поступово діти з оточення втрачають до них інтерес. Вони залишаються одні, з ними ніхто не спілкується.
Сором’язливість.
Через подібне відхилення, дитина не може знайти собі друзів і зацікавити їх так, щоб ті не втекли. Такі діти теж виявляються в ізоляції.
