Розвиток творчого мислення у дітей і підлітків. Практикум
Інформує Всеосвіта.
Сучасна освіта спрямована на розвиток творчого мислення у дітей. Для цього ми застосовуємо творчі підходи, нові образи — часто фантастичні, абстрактні, унікальні. Найефективніші результати дають саме практичні підходи. Тож психологиня Олена Черниш поділиться з нами інструментами й техніками, які можна використовувати в своїй роботі у форматі майстер-класу.
Творче мислення —це мислення, яке заключається у створенні нових, унікальних, оригінальних образів, проте усі вони будуються на тому досвіду, який вже є.
Максимально творче мислення проявляється найактивніше у період з 2 до 5 років, адже діти не бояться помилятись, у них ще немає достатнього життєвого досвіду.
Взагалі весь дошкільний період можна назвати підготовчим. Перші задачі, на яких ми зосереджуємось — розвиток моторики, сенсорики, перцепції. Тобто, ми маємо дитину наситити знаннями, які вона потім зможе використовувати у своїй діяльності.
З дошкільниками ми використовуємо будь-яку творчу діяльність: ліплення (робота з глиною), малювання, конструювання, аплікація, казки, квести, а також вчимо дітей проживати емоції.
Вправа “Інтерпретація”
Ми даємо дітям будь-які речі (навіть абстрактні) та пропонуємо певну тему, на яку кожна дитина від імені свого героя розказує історію. Окрім того, можна просто запропонувати дітям підготувати історію як підсумок всього, що вони дізнались, наприклад, з позиції інопланетянина, африканського аборигена або людини, яка ніколи не бачила. Нехай ці герої пояснять ту тему, яку діти вивчили. Це дає змогу аналізувати та синтезувати інформацію по-новому з іншої рольової позиції.
“Намалюй звіра”
Спікерка пропонує розглянути малюнок та схематично намалювати того звіра, який сховався за деревом. Цю техніку можна давати починаючи з 2-го класу.
Техніка “Мультфільм”
Ви повільно читаєте дітям певну задачу і пропонуєте уявити її у вигляді мультфільму або кіно. Тоді в дитини з’явиться цілісний образ цієї задачі і вона швидше знайде рішення.
Техніка “Лялька”
Ми показуємо дітям безлику горішню ляльку (неперсоніфікований образ). Вони можуть бути зроблені будь з чого: наприклад, з носка, з різних старих тканин. Нехай вона політає, покружляє, помахає руками, а тоді спитайте в дітей: “Як ви думаєте, про що вона вам розказала?”
Окрім того, можна просто показати дітям якісь прості “неправильні” ляльки та запропонувати їм у 3 реченнях скласти історію про них.
Дзеркальне малювання
Як зазначає психологиня, творче мислення потребує активності обох півкуль: лівої та правої. Саме тоді починають народжуватись нові ідеї, дитина починає набагато швидше та якісніше виконувати навчальні завдання.
Для цієї вправи покладіть перед собою аркуш паперу. Візьміть олівець в ліву руку та спробуйте намалювати квітку лівою рукою, починаючи зсередини. Тепер візьміть 2 олівця в ліву і праву руку. Спробуйте синхронно намалювати 2 квітки. Вони мають бути однаковими. Після цього можна спробувати намалювати те ж саме з заплющеними очима. Таким чином ми знімаємо психоемоційну напругу та активізуємо утворення нових нейронних зв’язків.
Техніка “Асоціації”
Напишіть лівою рукою слово, яке позначає ту задачу, яку ви хочете розв’язати. Потім напишіть 4 слова-асоціації, пов’язані з цим словом. Під кожним цим словом пишемо ще по 2 слова-асоціації. Після цього виберіть дві, які вам найбільше подобаються стосовно цієї теми. Таким чином ви отримуєте відповідь на своє питання. Наприклад, якщо це було слово “відпочинок”, то так ви зрозумієте, як вам потрібно організувати відпочинок, щоб ви відчули себе ресурсним, набрались сил.
Цей метод асоціацій гарно працює з точними, природничими науками.
Техніка “Перевернуте дерево”
Лівою рукою намалюйте дерево, в якого коріння буде зверху, а крона внизу. Тоді ми перевертаємо малюнок і оцінюємо його. Ця техніка дозволяє вийти з зону комфорту, наростити нейронні зв’язки.
Техніка “Каракулі”
Спочатку ми маємо сформувати певну проблему, а далі намалювати на аркуші паперу каракуль, який буде їй відповідати. Впродовж 2 хвилин лівою рукою домальовуємо його, в цей час думаючи про ту задачу. Поки ви малюєте, вам обов’язково прийдуть якісь ідеї, рішення. Таким чином ми зі свого внутрішнього хаосу вирощуємо новий сенс.
Українські символи
Українська символіка надзвичайно креативна та несе в собі глибокий сенс. Можна запропонувати дітям намалювати певні символи, а далі лівою рукою домалювати їх як завгодно. Цими символами може бути крапка, що означає початок і кінець, горизонтальні/вертикальні лінії (чоловіче та жіноче начало), квадрат (структура), круг (самість, внутрішня гармонія) і так далі.
Коли ви вивчаєте якусь тему, запропонуйте дітям на аркуші намалювати ці символи, а далі зобразити, наприклад, схему колообігу води в природі просто домалювавши їх. Таким чином ми даємо поштовх дитині для творчості, певну опору.
Олена Черниш радить відпрацьовувати ці техніки, пропускати їх через себе, адже саме так ми можемо допомогти дітям віднайти нові сенси, образи, спонукаючи їх до розвитку свого творчого мислення.
